АНОНС: Лекція про Львівській погром у львівській Ратуші

У середу, 20 липня, в межах просвітницького проекту Єврейські дні у Ратуші: спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття відбудеться лекція професора Кая Струве "Літо 1941: війна, окупація та насилля у Львові".

Про це повідомляє Центр міської історії.

Початок лекції о 19:00, ресторан "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід – вільний!

Серед спірних питань українсько-єврейських стосунків Другої світової війни одним з найбільш складних є погром у Львові 1 липня 1941 р.

 Кай Струве

Дехто заперечує сам факт погрому, інші публікації перебільшують масштаби насильства та число жертв.

У лекції представлені результати вивчення джерел про насилля проти євреїв у Львові 1 липня і впродовж наступних тижнів.

Професор Кай Струве проаналізує роль і мотиви різних груп, які брали участь у ньому, зокрема, німецької поліції й війська, української міліції та цивільних осіб.

Львівські події лектор порівнюватиме з подіями в інших місцевостях Західної України.

Кай Струве працює в Інституті історії Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера. Він отримав ступінь доктора філософії з історії у Берлінському вільному університеті 2002 року, а габілітацію – в Галле 2014 року.

Серед публікацій – "Deutsche Herrschaft, ukrainischer Natonalismus, antijüdische Gewalt. Der Sommer 1941 in der Westukraine" (Берлін, 2015), "Shared History – Divided Memory. Jews and Others in Soviet-Occupied Poland, 1939-1941" (Ляйпциг, 2008, за спільною редакцією з Елазар Баркан і Елізабет А. Коул) та "Bauern und Nation in Galizien. Über Zugehörigkeit und soziale Emanzipation im 19. Jahrhundert" (Ґеттінґен, 2005).

 

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Докладніше про Львівський погром 1941 року: 

Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба

Слідами "Львівського погрому" Джона-Пола Химки

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.