Спецпроект

Сейм визнав події на Волині "геноцидом, здійсненим ОУН, УПА та іншими..."

Сейм Республіки Польща 442 голосами депутатів при 10, які утримались, і жодному, хто був би проти, ухвалив постанову щодо встановлення "Національного Дня пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами відносно громадян Другої Польської Республіки".

Цей день відтепер відзначатиметься щорічно 11 липня.

У постанові сейму вказано, що нині відзначається 73-річчя "піку злочинів", здійсненого щодо цивільного населення Західної України ("східних околиць Другої Польської Республіки").

Відповідальність покладено на членство Організації українських націоналістів, Української повстанської армії (УПА), а також дивізію СС "Галичина" і інші, неназвані "українські формування, які співпрацювали з німцями".

Депутати сейму назвали число жертв - "більше ста тисяч громадян Другої Речі Посполитої, в основному селян" - хоча історики продовжують з'ясовувати масштаби трагедії.

У документі також йдеться про те, що крім поляків були також убиті євреї, вірмени, чехи, представники інших національних меншин і українці, "які стояли на боці жертв".

Резолюція висловлює повагу і вдячність українцям, які ризикуючи власним життям рятували поляків під час тих трагічних подій. Президента Польщі закликано вшанувати цих людей високими державними нагородами.

Польський парламент висловив свою переконаність в тому, що "тільки повна правда історії є найкращим способом примирення і взаємного прощення".

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.