У Києві відбулась презентація колекції документів Павла Дорожинського

У Центральному державному архіві зарубіжної україніки відбулася презентація колекції документів українського громадсько-політичного діяча, публіциста, журналіста Павла Дорожинського (1926–2015) "Шляхетний дар Батьківщині".

 П.Дорожинський

Захід приурочено до 25-ї річниці незалежності України та 90-річчя з дня народження діяча.

Відвідувачі мають змогу ознайомитися з невідомими широкому загалу документами про активну участь Павла Дорожинського у житті української спільноти за кордоном, а також внесок всієї української діаспори у боротьбу за здобуття Україною незалежності.

Весь масив документів розповідає про діяльність Павла Дорожинського як члена Ідеологічно споріднених націоналістичних організацій, Організації державного відродження України, Світового конгресу вільних українців, Організації українських націоналістів, Об’єднання українських націоналістів (державників), Центрального союзу українського студентства та інших українських громадських організацій за кордоном.

Представлені документи із колекції Дорожинського висвітлюють також державницьку і громадську діяльність Андрія Мельника, Тараса Бульби-Боровця, Івана Кабачківа, Олександра Шульгина, Євгена Онацького, Олега Лащенка та інших видатних українських постатей.

Гармонійним доповненням до архівних документів стали книги з власної бібліотеки Павла Дорожинського з дарчими написами Андрія Мельника, Уласа Самчука, Любомира Винара, Левка Лук’яненка, Атени Пашко та ін.

Презентація увінчалась підписанням угоди про передавання документів Центральному державному архіву зарубіжної україніки і частини бібліотеки Кам҆янець-Подільському національному університету ім. Івана Огієнка.

Адреса: м. Київ, вул. Солом’янська, 3 (Центральний державний архів зарубіжної україніки)

Вхід вільний. Презентація колекції документів триватиме до кінця серпня 2016 р.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі