На Львівщині знадено бідон із документами підпілля ОУН. ФОТО

Пошуковці передали директору Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслану Забілому знайдені ними документи збройного підпілля ОУН.

Про це "Історичні правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху. Знахідка після реставраційних робіт поповнить Архів Центру досліджень визвольного руху.

23 вересня 2016 року, Громадська організація "Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" проводила пошукові роботи останків загиблих солдатів Другої світової війни в с. Зашків Золочівського району Львівської області.

На глибині 0,4 м пошуковці натрапили на молочний бідон ємністю 40 літрів. Як виявилося, в бідоні захований архів одного з підпільних осередків ОУН Золочівського р-ну, документи якого датуються 1951 роком.

Так виглядає повстанський архів 

Попри те, що документи пролежали в землі 65 років, вони збереглися дуже добре. Голова Товариства "Пам'ять" Любомир Горбач передав знайдені матеріали директору Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслану Забілому для реставрації та дослідження.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.