Спецпроект

У Софії Київській презентували факсимільну копію служебника Петра Могили

Виготовлений 1632 року у Львові Архиєрейський Служебник і Требник Івана Боярського потім перейшов у власність до Київського митрополита Петра Могили. Факсимільне видання книги, яку відновлювали протягом 10 років, отримають головні бібліотеки України.

28 травня у Софії Київській презентували факсимільне видання унікальної пам'ятки української релігійної книжкової культури — Архиєрейський Служебник і Требник Івана Боярського 1632 року.

Роботу над виданням розпочали ще 10 років тому. Як розповідає ініціатор проекту, Олег Іванусів, президент "Фундації Eнциклопедії України" (Торонто, Канада), дізнався про  існування рукопису та вирішив перевидати унікальну книгу. Він звернувся до Бібліотеки Вернадського, де зберігається пам’ятка і отримав професійне сканування пам’ятки.

"Були проблеми з тим, що рукопис писали рідким чорнилом по тонкому паперу і текст перебивався на зворотній бік сторінки. Деякі частини були пошкодженні, тому багато часу займала комп’ютерна реставрація сторінок — кожного слова і кожного зображення", — розповів Олег Іванусів.

Служебник правив Іван Боярський у Львові. Потім Служебник перейшов у власність до Київського митрополита Петра Могили. Нині оригінал книги зберігається в Інституті Рукопису Національної Бібліотеки України імені В. І. Вернадського у Києві.

 

Дослідження історії унікального львівського ілюстрованого рукописного кодексу з викладом відомостей про його замовника та аналізом мистецького оздоблення, опубліковане у книзі, провів Володимир  Александрович.

Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) подякував тим, хто зберіг і відтворив унікальну пам’ятку культури: "Сьогодні ми відкриваємо для науки та богослов’я літургійну спадщину Київської Церкви. Саме так, як зазначено у Служебнику і Требнику протягом століть звершувалася архієрейська літургія протягом століть". 

Книга має близько 400 сторінок А3 формату і видана накладом 300 примірників. Проте купити її буде неможливо, примірники передадуть у бібліотеки та наукові установи, де вивчають релігієзнавство.

Служебник  виданий Фундацією Енциклопедії України (ISBN-978-0-9699359-6-4)  завдяки тісній співпраці із Зіновієм Матчаком та Петром Климом.

На презентації виступили Олег Іванусів, президент Фундації Енциклопедії України (Торонто, Канада), Неля Куковальська, генеральний директор Національного заповідника "Софія Київська", Ігор Ліховий, перший заступник міністра культури України, Василь Німчук, завідувач відділу Інституту української мови, член-кореспондент НАН України, Ольга Іванова, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту рукопису Національної бібліотеки ім. Вернадського.  

Під час заходу звучала музика у виконанні кафедрального хору "Благовіст" та капельної формації "Піккардійська терція".

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.