Спецпроект

У Софії Київській презентували факсимільну копію служебника Петра Могили

Виготовлений 1632 року у Львові Архиєрейський Служебник і Требник Івана Боярського потім перейшов у власність до Київського митрополита Петра Могили. Факсимільне видання книги, яку відновлювали протягом 10 років, отримають головні бібліотеки України.

28 травня у Софії Київській презентували факсимільне видання унікальної пам'ятки української релігійної книжкової культури — Архиєрейський Служебник і Требник Івана Боярського 1632 року.

Роботу над виданням розпочали ще 10 років тому. Як розповідає ініціатор проекту, Олег Іванусів, президент "Фундації Eнциклопедії України" (Торонто, Канада), дізнався про  існування рукопису та вирішив перевидати унікальну книгу. Він звернувся до Бібліотеки Вернадського, де зберігається пам’ятка і отримав професійне сканування пам’ятки.

"Були проблеми з тим, що рукопис писали рідким чорнилом по тонкому паперу і текст перебивався на зворотній бік сторінки. Деякі частини були пошкодженні, тому багато часу займала комп’ютерна реставрація сторінок — кожного слова і кожного зображення", — розповів Олег Іванусів.

Служебник правив Іван Боярський у Львові. Потім Служебник перейшов у власність до Київського митрополита Петра Могили. Нині оригінал книги зберігається в Інституті Рукопису Національної Бібліотеки України імені В. І. Вернадського у Києві.

 

Дослідження історії унікального львівського ілюстрованого рукописного кодексу з викладом відомостей про його замовника та аналізом мистецького оздоблення, опубліковане у книзі, провів Володимир  Александрович.

Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) подякував тим, хто зберіг і відтворив унікальну пам’ятку культури: "Сьогодні ми відкриваємо для науки та богослов’я літургійну спадщину Київської Церкви. Саме так, як зазначено у Служебнику і Требнику протягом століть звершувалася архієрейська літургія протягом століть". 

Книга має близько 400 сторінок А3 формату і видана накладом 300 примірників. Проте купити її буде неможливо, примірники передадуть у бібліотеки та наукові установи, де вивчають релігієзнавство.

Служебник  виданий Фундацією Енциклопедії України (ISBN-978-0-9699359-6-4)  завдяки тісній співпраці із Зіновієм Матчаком та Петром Климом.

На презентації виступили Олег Іванусів, президент Фундації Енциклопедії України (Торонто, Канада), Неля Куковальська, генеральний директор Національного заповідника "Софія Київська", Ігор Ліховий, перший заступник міністра культури України, Василь Німчук, завідувач відділу Інституту української мови, член-кореспондент НАН України, Ольга Іванова, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту рукопису Національної бібліотеки ім. Вернадського.  

Під час заходу звучала музика у виконанні кафедрального хору "Благовіст" та капельної формації "Піккардійська терція".

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро