АНОНС: Онлайн-презентація книги «Колекція пам’яток до пам’ятних дат Української революції 1917-1921 років»

Книга містить методичні рекомендації, візуальні та довідкові матеріали, розроблені Українським інститутом національної пам’яті про політичні, воєнні, культурні події і постаті Української революції 1917–1921 років

10 березня 2021 року відбудеться онлайн-презентація книги "Колекція пам'яток до пам'ятних дат Української революції 1917-1921 років". Подія транслюватиметься на офіційній сторінці Facebook Українського інституту національної пам'яті. Початок – о 18:00.

 

Книга містить методичні рекомендації, візуальні та довідкові матеріали, розроблені Українським інститутом національної пам'яті. Матеріали присвячено історичним політичним, воєнним, культурним подіям і постатям українського державотворення періоду Української революції 1917–1921 років.

Збірка адресована вчителям і викладачам загальноосвітніх, професійно-технічних закладів і закладів вищої освіти, керівникам історико-краєзнавчих гуртків, музейникам і бібліотекарям, фахівцям національно-патріотичного виховання. Також може стати у пригоді науковцям, працівникам обласних, районних, міських державних адміністрацій, Інститутів післядипломної педагогічної освіти.

До участі в онлайн презентації запрошені:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті
  • Олена Охрімчук, начальник Управління забезпечення реалізації політики національної пам'яті в регіонах
  • Галина Басара-Тиліщак, науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України
  • Олена Бурлака, вчитель історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області, Вчитель року – 2016
  • Едуард Зуб, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інститут національної пам'яті

Модеруватиме захід завідувачка сектору методичної роботи Українського інституту національної пам'яті Ганна Байкєніч.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.