Презентація проєкту реконструкції будівлі Архіву національної памʼяті. Анонс

Директор Архіву національної пам`яті Ігор Кулик представить проєкт реконструкції будівлі Архіву

У п'ятницю, 17 липня, о 9:00 відбудеться презентація проєкту реконструкції приміщення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

Директор Архіву національної пам`яті Ігор Кулик представить проєкт реконструкції будівлі Архіву, за допомогою стендів покаже візуалізацію приміщень та проведе екскурсію, на якій розповість про ідею та мету створення єдиного в Україні Архіву національної пам'яті.

Участь у презентації також візьмуть:

  • Олександр Ткаченко — Міністр культури та інформаційної політики України
  • Антон Дробович — голова Українського інституту національної пам'яті
  • Анатолій Хромов — голова Державної архівної служби України
  • Василь Овсієнко — громадський діяч, політв'язень, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи
  • Андрій Когут — голова Галузевого державного архіву Служби безпеки України

Для участі у заході необхідно зарєструватися тут: https://bit.ly/2WkD56y

З усіх організаційних та інформаційних питань звертайтеся до комунікаційниці Архіву національної пам'яті Дарини Рогачук:

Тел.: 063 598 26 00

Пошта: darinarogachuk@gmail.com

Facebook: https://www.facebook.com/rogachuk.daryna

Facebook Архіву національної пам'яті: https://www.facebook.com/hdauinp/

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.