Презентація проєкту реконструкції будівлі Архіву національної памʼяті. Анонс

Директор Архіву національної пам`яті Ігор Кулик представить проєкт реконструкції будівлі Архіву

У п'ятницю, 17 липня, о 9:00 відбудеться презентація проєкту реконструкції приміщення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

Директор Архіву національної пам`яті Ігор Кулик представить проєкт реконструкції будівлі Архіву, за допомогою стендів покаже візуалізацію приміщень та проведе екскурсію, на якій розповість про ідею та мету створення єдиного в Україні Архіву національної пам'яті.

Участь у презентації також візьмуть:

  • Олександр Ткаченко — Міністр культури та інформаційної політики України
  • Антон Дробович — голова Українського інституту національної пам'яті
  • Анатолій Хромов — голова Державної архівної служби України
  • Василь Овсієнко — громадський діяч, політв'язень, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи
  • Андрій Когут — голова Галузевого державного архіву Служби безпеки України

Для участі у заході необхідно зарєструватися тут: https://bit.ly/2WkD56y

З усіх організаційних та інформаційних питань звертайтеся до комунікаційниці Архіву національної пам'яті Дарини Рогачук:

Тел.: 063 598 26 00

Пошта: darinarogachuk@gmail.com

Facebook: https://www.facebook.com/rogachuk.daryna

Facebook Архіву національної пам'яті: https://www.facebook.com/hdauinp/

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.