Презентація проєкту реконструкції будівлі Архіву національної памʼяті. Анонс

Директор Архіву національної пам`яті Ігор Кулик представить проєкт реконструкції будівлі Архіву

У п'ятницю, 17 липня, о 9:00 відбудеться презентація проєкту реконструкції приміщення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

Директор Архіву національної пам`яті Ігор Кулик представить проєкт реконструкції будівлі Архіву, за допомогою стендів покаже візуалізацію приміщень та проведе екскурсію, на якій розповість про ідею та мету створення єдиного в Україні Архіву національної пам'яті.

Участь у презентації також візьмуть:

  • Олександр Ткаченко — Міністр культури та інформаційної політики України
  • Антон Дробович — голова Українського інституту національної пам'яті
  • Анатолій Хромов — голова Державної архівної служби України
  • Василь Овсієнко — громадський діяч, політв'язень, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи
  • Андрій Когут — голова Галузевого державного архіву Служби безпеки України

Для участі у заході необхідно зарєструватися тут: https://bit.ly/2WkD56y

З усіх організаційних та інформаційних питань звертайтеся до комунікаційниці Архіву національної пам'яті Дарини Рогачук:

Тел.: 063 598 26 00

Пошта: darinarogachuk@gmail.com

Facebook: https://www.facebook.com/rogachuk.daryna

Facebook Архіву національної пам'яті: https://www.facebook.com/hdauinp/

 

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.