АНОНС: У Києві відкриють виставку "Богдан Гаврилишин: Людина світу, народжена в Україні"

На виставці до 90-річчя з дня народження Богадана Гаврилишина будуть представлені біографічні документи, що розкривають його діяльність в різноманітних міжнародних організаціях та внесок у розвиток української держави.

Презентована виставка – це перше широке оприлюднення особистих документів Гаврилишина та зібраних ним матеріалів стосовно шляхів розвитку України.

Учасники презентації матимуть можливість ознайомитися з документами, що розкривають діяльність Гаврилишина, спрямовану на підтримку України. В них висвітлюються його зусилля щодо визнання у світі незалежної України, пропагування її духовних і культурних цінностей.

На виставці будуть представлені невідомі широкому загалу фотокартки, які ілюструють роль Гаврилишина у розв’язанні складних питань української політики, його участь у різноманітних заходах як в Україні, так і закордоном.

Значний інтерес становить презентоване в експозиції листування з відомими громадськими, державними, політичними діячами світового рівня, серед яких Маргарет Тетчер, Романо Проді, Александр Квасневський, Збігнєв Бжезінський та ін.

Емоційного забарвлення експозиції надає листування Гаврилишина з сім’єю, родичами, друзями. Наповнені душевним теплом та дотепним гумором листи свідчать про панування в його родині сімейних цінностей та українських традицій.

На виставці презентуватиметься частина особового фонду  Гаврилишина, яка вперше надійде до читального залу ЦДАГО України для користування дослідниками суспільно-політичної історії України ХХ-ХХІ століть.

Урочиста презентація виставки: 17 жовтня, 17.00

Місце: Київ, вул. Генерала Алмазова (колишня Кутузова) 8, ЦДАГО України

Організатори: Центральний державний архів громадських об’єднань України, Благодійний фонд Богдана Гаврилишина.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище