АНОНС: У Києві відкриють виставку "Богдан Гаврилишин: Людина світу, народжена в Україні"

На виставці до 90-річчя з дня народження Богадана Гаврилишина будуть представлені біографічні документи, що розкривають його діяльність в різноманітних міжнародних організаціях та внесок у розвиток української держави.

Презентована виставка – це перше широке оприлюднення особистих документів Гаврилишина та зібраних ним матеріалів стосовно шляхів розвитку України.

Учасники презентації матимуть можливість ознайомитися з документами, що розкривають діяльність Гаврилишина, спрямовану на підтримку України. В них висвітлюються його зусилля щодо визнання у світі незалежної України, пропагування її духовних і культурних цінностей.

На виставці будуть представлені невідомі широкому загалу фотокартки, які ілюструють роль Гаврилишина у розв’язанні складних питань української політики, його участь у різноманітних заходах як в Україні, так і закордоном.

Значний інтерес становить презентоване в експозиції листування з відомими громадськими, державними, політичними діячами світового рівня, серед яких Маргарет Тетчер, Романо Проді, Александр Квасневський, Збігнєв Бжезінський та ін.

Емоційного забарвлення експозиції надає листування Гаврилишина з сім’єю, родичами, друзями. Наповнені душевним теплом та дотепним гумором листи свідчать про панування в його родині сімейних цінностей та українських традицій.

На виставці презентуватиметься частина особового фонду  Гаврилишина, яка вперше надійде до читального залу ЦДАГО України для користування дослідниками суспільно-політичної історії України ХХ-ХХІ століть.

Урочиста презентація виставки: 17 жовтня, 17.00

Місце: Київ, вул. Генерала Алмазова (колишня Кутузова) 8, ЦДАГО України

Організатори: Центральний державний архів громадських об’єднань України, Благодійний фонд Богдана Гаврилишина.

Тарас Шевченко і Мочиморди: "Щирий жрець спиртуозностей"

"Чого б ми оце з тобою не сотворили, та ба, у мене така суха морда, що аж сумно... Намочи, серце, морду, та намочи не так чортзнаяк, а так як треба. Та пом’яни во псалмі Бахусові щирого жерця спиртуозностей Т. Шевченка..."

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.