ЗАСУДЖЕНИХ У 1923 РОЦІ ОТАМАНІВ ХОЛОДНОГО ЯРУ РЕАБІЛІТОВАНО. ДОКУМЕНТИ

18 жовтня Апеляційний суд Київської області нарешті реабілітував отаманів Холодного Яру і Чорного Лісу, які боролися проти більшовиків і були засуджені до страти у 1923 році.

Про це повідомляє Українська правда з посиланням на генерального прокурора України Юрія Луценка.

"У вівторок, 18 жовтня 2016 року, за заявою прокурора Київської області, рішенням апеляційного суду Київської області реабілітовано отаманів Холодного Яру і Чорного Лісу - Іларіона Завгороднього (Загороднього), Мефодія Голик-Залізняка, Юрія Дроботковського (він же Чорнота), командира 2-го Синього полку 1-ї Синьої дивізії Кость Здобудь-Воля, Івана Ляшенка та інших, які брали участь у визвольній боротьбі початку ХХ століття за утвердження української державності, історичної єдності земель, консолідації суспільства, зміцнення міжнародного авторитету", - написав Луценко у "Фейсбуці".

За його словами, суд встановив, що докази, які б підтверджували вину у вчиненні інкримінованого їм злочину, в матеріалах кримінальної справи відсутні, що суперечить ст. 2 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Крім того, встановлено, що повстанців засуджено за законом, який не діяв на час вчинення ними дій, які Кримінальний кодекс УРСР визначав злочином.

"З урахуванням наведених висновків прокуратура Київської області відстояла свою принципову позицію щодо визнання необґрунтованим засудження отаманів Холодного Яру і Чорного Лісу до вищої міри покарання – розстрілу з конфіскацією майна та домоглася їх реабілітації", - написав Луценко.

На додачу, президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль опублікував копію рішення Апеляційного суду про реабілітацію повстанських командирів.

 
 
 
 

Нагадаємо, що у 1922 році радянське ГПУ провело операцію "Заповіт", суть якої полягала в об'єднанні антибільшовицьких повстанських загонів під керівництвом своїх агентів з метою арешту справжніх ватажків антирадянської боротьби. Для цього чекісти інспірували 29 вересня 1922 р. у Звенигородці на Черкащині з'їзд командирів загонів і керівників підпілля, підготувавши для них пастку. 

Усіх, хто прибув на з'їзд, було заарештовано і посаджено в Лук’янівську в’язницю в Києві. 2 лютого 1923 року Надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу засудила отаманів до смертної кари. 9 лютого засуджені підняли повстання у в'язниці й заволоділи зброєю. Після чотирьох годин бою з охороною в безвихідному становищі повстанці по черзі пострілялися.

 Усі матеріали за темою "ХОЛОДНИЙ ЯР"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".