Урочище Чорний ворон хочуть зробити привабливим для туристів

На Кіровоградщині планують створити меморіально-історичний комплекс на території урочища Чорний ворон із музеєм у землянках.

Про це в інтерв'ю Zruchno.Travel розповіла заступниця голови Кіровоградської ОДА Тетяна Волинець.

 

"Працюємо над дуже цікавим проектом, який називається "Чорний ворон". Це буде великий меморіально-історичний комплекс, який буде відкритий для туристів цілорічно.

Урочище Чорний ворон розташоване в селі Розумівка Олександрівського району. Село має дуже вигідне географічне положення і дуже потужну історичну складову. Є музей, є можливість створити хостел, садиби сільського зеленого туризму.

Зараз ми вже повністю підготували проєктну документацію і повне планування майбутніх об'єктів. І приступили до розроблення історико-культурного туристичного продукту", – зауважила Волинець.

За її словами, на території урочища мають бути створені три землянки, в яких розташується музей, сувенірна крамниця і, можливо, криївка. Також буде велика кількість сучасних локацій для молоді та дітей, різні фотозони тощо.

Почали роботи з реалізації проєкту з дороги з Кропивницького: її маркування, прокладання велодоріжки до Розумівки.

Як зауважила Тетяна Волинець, під час створення комплексу враховуватиметься розташування Розумівки на кордоні з Черкаською областю, де вже існують маршрути, пов'язані з Холодним Яром. Тож у Кіровоградській ОДА планують розробити повноцінний комплексний міжрегіональний туристичний маршрут

"Після відвідин Холодного Яру в Черкаській області туристи будуть їхати до нас в урочище Чорний Ворон, в Кіровоградську область, а, відповідно, наші туристи поїдуть в Холодний Яр", – сказала Волинець.

Щоб розробити максимально цікавий та історично логічний міжрегіональний маршрут, представники Кіровоградщини вже відвідали всі туристичні маршрути, які проходять через Холодний Яр.

Реалізувати проєкт заплановано до вересня 2020 року за рахунок коштів з обласного бюджету. Однак варто зазначити, що інтерв'ю проходило до оголошення планів уряду щодо скорочення витрат на розвиток туризму.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище