У Києві обіцяють поставити пам'ятник Симону Петлюрі

Уряд ухвалив спорудження пам'ятника Голові Директорії Української Народної Республіки і Головному отаману Армії УНР Симону Петлюрі.

Про це повідомляє ЛИГА. Новости з посиланням на міністра культури Євгена Нищука. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України під час засідання із планування заходів щодо відзначення 100-ї річниці початку Української революції 1917-1921 років.

"Проект передбачає проведення заходів протягом  1917-1921 років, спорудження в Києві пам'ятника Соборності, меморіалів і пам'ятників в регіонах, спорудження в місті Києві пам'ятника Симону Петлюрі, а також пам'ятних знаків учасників Української національної революції 1917-1921 років", - сказав Євген Нищук.

Нагадаємо, що указ, який оголошує наступний рік роком Української революції 1917-1921 років,  22 січня 2016 року підписав президент Петро Порошенко. Він також доручив закінчити проектування і спорудження в Києві пам'ятника Соборності України, урочисте відкриття якого заплановано до 100-річчя проголошення Акту злуки УНР і ЗУНР 22 січня 2019 року.  

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.