У Литві знайшли найбільший архів антирадянських партизанів

У Маріямпільському районі Литви знайшли архів із документами литовських партизанів округи Тауро.

Про це повідомив сайт Delfi з посиланням на Особливий архів Литви.

Бідон із партизанськими документами 1940-х років знайшов фермер села Балсуляй під час орних робіт на початку вересня цього року. Він передав їх до Маріямпільського краєзнавчого музею, а музей - до Особливого архіву Литви. 

Як зазначили в архіві, це найбільший архів литовського визвольного руху, знайдений в одному місці, за останні 20 років. Побіжний огляд документів установив, що їх налічується біля 2-х тисяч аркушів.

Це видання антинацистського опору "На свободу" і "Незалежна Литва" (1943-1944), видання партизанської округи Тауро "Шляхом боротьби", накази керівника цієї округи за 1946 рік, протоколи з'їздів командирів партизанських підрозділів тощо.

В архіві кажуть, що на реставрацію такого масиву може піти не один рік.

 Так виглядали литовські "лісові брати", 1949 рік. Фото: ru.delfi.lt


Довідка:

Партизанську округу Тауро було створено 1945 року. Вона охоплювала Маріямпільський, Шакяйський і Вілкавіський повіти. До 1949 року в окрузі діяло п'ять, а згодом - три партизанські підрозділи. Останній партизан округи Юстінас Бальчюс-Плутонас загинув у 1957 році.

Загалом, проти радянської окупації Литви боролися біля 50 тис. партизанів, також відомих, як "лісові брати". За роки визвольної боротьби загинуло понад 21 тис. учасників руху Опору, членів їх сімей та прихильників.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.