На сайті Держархіву Одеської області розмістили 802 цифрові копії метричних книг

Уперше в Україні на веб-сайті архівної установи оприлюднено 802 метричні книги.

27 жовтня 2016 року Державний архів Одеської області у творчій співпраці з дружніми організаціями та багаторічними партнерами, Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-аналітичний центр", завершили перший етап роботи над проектом "МЕТРИКА", йдеться в повідомленні на офіційному сайті ДАОО.

У рамках проекту оприлюднено всі наявні копії метричних книг, оцифрування яких здійснювалося по 2016 рік включно.

На офіційному веб-сайті Держархіву розміщено ще 296 нових електронних копій метричних книг з фонду "Херсонська Духовна Консисторія": фонд 37, опис 3, справи (за описом): [501-600]  [601-700]  [701-800]  [801-900]  [901-1000]  [1001-1100]  [1101-1200]

Для зручності в користуванні та економії ресурсів файли подано у форматі .djvu. Загальний обсяг електронної бази складає 99 Гб (що дорівнює понад 497 тисячам поаркушних копій в форматі .jpg, обсягом до конвертації - 847 Гб).

Переглянути перелік метричних книг, розміщених на веб-сайті станом на 27.10.2016 (у форматі .pdf) можна за лінком.

Як зазначають в архіві, розміщені на веб-сайті цифрові копії – це лише 7% від загальної кількості метричних книг наявних у фондах Державного архіву Одеської області. Тому роботу над проектом "МЕТРИКА" архів обіцяє продовжувати. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.