На сайті Держархіву Одеської області розмістили 802 цифрові копії метричних книг

Уперше в Україні на веб-сайті архівної установи оприлюднено 802 метричні книги.

27 жовтня 2016 року Державний архів Одеської області у творчій співпраці з дружніми організаціями та багаторічними партнерами, Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-аналітичний центр", завершили перший етап роботи над проектом "МЕТРИКА", йдеться в повідомленні на офіційному сайті ДАОО.

У рамках проекту оприлюднено всі наявні копії метричних книг, оцифрування яких здійснювалося по 2016 рік включно.

На офіційному веб-сайті Держархіву розміщено ще 296 нових електронних копій метричних книг з фонду "Херсонська Духовна Консисторія": фонд 37, опис 3, справи (за описом): [501-600]  [601-700]  [701-800]  [801-900]  [901-1000]  [1001-1100]  [1101-1200]

Для зручності в користуванні та економії ресурсів файли подано у форматі .djvu. Загальний обсяг електронної бази складає 99 Гб (що дорівнює понад 497 тисячам поаркушних копій в форматі .jpg, обсягом до конвертації - 847 Гб).

Переглянути перелік метричних книг, розміщених на веб-сайті станом на 27.10.2016 (у форматі .pdf) можна за лінком.

Як зазначають в архіві, розміщені на веб-сайті цифрові копії – це лише 7% від загальної кількості метричних книг наявних у фондах Державного архіву Одеської області. Тому роботу над проектом "МЕТРИКА" архів обіцяє продовжувати. 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.