На сайті Держархіву Одеської області розмістили 802 цифрові копії метричних книг

Уперше в Україні на веб-сайті архівної установи оприлюднено 802 метричні книги.

27 жовтня 2016 року Державний архів Одеської області у творчій співпраці з дружніми організаціями та багаторічними партнерами, Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-аналітичний центр", завершили перший етап роботи над проектом "МЕТРИКА", йдеться в повідомленні на офіційному сайті ДАОО.

У рамках проекту оприлюднено всі наявні копії метричних книг, оцифрування яких здійснювалося по 2016 рік включно.

На офіційному веб-сайті Держархіву розміщено ще 296 нових електронних копій метричних книг з фонду "Херсонська Духовна Консисторія": фонд 37, опис 3, справи (за описом): [501-600]  [601-700]  [701-800]  [801-900]  [901-1000]  [1001-1100]  [1101-1200]

Для зручності в користуванні та економії ресурсів файли подано у форматі .djvu. Загальний обсяг електронної бази складає 99 Гб (що дорівнює понад 497 тисячам поаркушних копій в форматі .jpg, обсягом до конвертації - 847 Гб).

Переглянути перелік метричних книг, розміщених на веб-сайті станом на 27.10.2016 (у форматі .pdf) можна за лінком.

Як зазначають в архіві, розміщені на веб-сайті цифрові копії – це лише 7% від загальної кількості метричних книг наявних у фондах Державного архіву Одеської області. Тому роботу над проектом "МЕТРИКА" архів обіцяє продовжувати. 

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.