На сайті Держархіву Одеської області розмістили 802 цифрові копії метричних книг

Уперше в Україні на веб-сайті архівної установи оприлюднено 802 метричні книги.

27 жовтня 2016 року Державний архів Одеської області у творчій співпраці з дружніми організаціями та багаторічними партнерами, Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-аналітичний центр", завершили перший етап роботи над проектом "МЕТРИКА", йдеться в повідомленні на офіційному сайті ДАОО.

У рамках проекту оприлюднено всі наявні копії метричних книг, оцифрування яких здійснювалося по 2016 рік включно.

На офіційному веб-сайті Держархіву розміщено ще 296 нових електронних копій метричних книг з фонду "Херсонська Духовна Консисторія": фонд 37, опис 3, справи (за описом): [501-600]  [601-700]  [701-800]  [801-900]  [901-1000]  [1001-1100]  [1101-1200]

Для зручності в користуванні та економії ресурсів файли подано у форматі .djvu. Загальний обсяг електронної бази складає 99 Гб (що дорівнює понад 497 тисячам поаркушних копій в форматі .jpg, обсягом до конвертації - 847 Гб).

Переглянути перелік метричних книг, розміщених на веб-сайті станом на 27.10.2016 (у форматі .pdf) можна за лінком.

Як зазначають в архіві, розміщені на веб-сайті цифрові копії – це лише 7% від загальної кількості метричних книг наявних у фондах Державного архіву Одеської області. Тому роботу над проектом "МЕТРИКА" архів обіцяє продовжувати. 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".