25 березня 1917

Ім'я мецената Євгена Чикаленка може з'явитися на карті Києва

Комісія КМДА з питань найменувань підтримала перейменування вул. Льва Толстого в центрі Києва на вул. Євгена Чикаленка.

Про це "Історичній правді" повідомило джерело в КМДА. Відомо, що відповідну пропозицію внесли Український інститут національної пам'яті та Просвітницький центр ім. Євгена Чикаленка.

Саме на теперішній вул. Льва Толстого містився маєток Чикаленка, де він проживав. Між іншим, у Києві є ще дві вулиці, один провулок, одна площа і станція метро імені Льва Толстого. 

Незабаром питання буде винесено на громадське обговорення.

ДОВІДКА:

Євген Чикаленко (1861-1929) - визначний український громадський діяч, меценат, агроном, видавець, публіцист. У 1908 р. був ініціатором заснування Товариства українських поступовців і його фактичним неофіційним головою. Доклався до поширення національної свідомості заснуванням українських щоденних газет на Наддніпрянщині - "Громадська думка" (1906) і "Рада" (1906-1914).

Фінансував видання творів Володимира Винниченка та Володимира Уманця-Комарова та ін. Був головним фундатором Академічного дому (гуртожитку для студентів) у Львові. Чикаленку належать слова: "Україну потрібно любити не тільки до глибини душі, а й до глибини власної кишені".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.