Дніпро позбувся меморіальних дощок Брежнєву та Щербицькому. ФОТО

У Дніпрі демонтували меморіальні дошки Генеральному секретареві ЦК КПР Леоніду Брежнєву та Першому секретареві ЦК КПУ Володимиру Щербицькому.

Про це повідомляє "Радіо Свобода". Дошки розміщувалися на Алеї слави поблизу обласної держадміністрації. Окрім знаків на честь радянських високопосадовців комунальники також декомунізували дошки, які розповідали про будівництво підприємств під егідою Компартії СРСР.

Демонтаж здійснено на виконання "закону про декомунізацію". Передбачається, що в подальшому дошки Брежнєву, Щербицькому та таблички з написами про діяльність ЦК Компартії стануть експонатами парку радянського періоду, який планують створити в місті.

А на їхньому місці, заявили в КП "Муніципальна поліція", встановлять меморіальні дошки дніпрянам, які зробили внесок у розвиток України.

Фото: Радіо Свобода

Нагадаємо, що площу 80-річчя Дніпропетровської області відкрили у вересні 2012 року в м. Дніпрі. У центрі майдану розташували композицію з восьми бетонних стел, на яких розмістили 15 бронзових барельєфів діячів, які, на думку авторів, прославили область.

Поруч із істориком Дмитром Яворницьким, головним консруктором ОКБ "Південне" Михайлом Янгелем, письменником Олесем Гончаром опинилися барельєфи генсека КПРС (1964-1982) Леоніда Брежнєва, першого комуніста УРСР (1972-1989) Володимира Щербицького та другого президента України (1994-2004) Леоніда Кучми.

Як повідомлялося раніше, в Миколаєві радянську зірку на будівлі ОДА замінили на Державний герб України.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.