Дніпро позбувся меморіальних дощок Брежнєву та Щербицькому. ФОТО

У Дніпрі демонтували меморіальні дошки Генеральному секретареві ЦК КПР Леоніду Брежнєву та Першому секретареві ЦК КПУ Володимиру Щербицькому.

Про це повідомляє "Радіо Свобода". Дошки розміщувалися на Алеї слави поблизу обласної держадміністрації. Окрім знаків на честь радянських високопосадовців комунальники також декомунізували дошки, які розповідали про будівництво підприємств під егідою Компартії СРСР.

Демонтаж здійснено на виконання "закону про декомунізацію". Передбачається, що в подальшому дошки Брежнєву, Щербицькому та таблички з написами про діяльність ЦК Компартії стануть експонатами парку радянського періоду, який планують створити в місті.

А на їхньому місці, заявили в КП "Муніципальна поліція", встановлять меморіальні дошки дніпрянам, які зробили внесок у розвиток України.

Фото: Радіо Свобода

Нагадаємо, що площу 80-річчя Дніпропетровської області відкрили у вересні 2012 року в м. Дніпрі. У центрі майдану розташували композицію з восьми бетонних стел, на яких розмістили 15 бронзових барельєфів діячів, які, на думку авторів, прославили область.

Поруч із істориком Дмитром Яворницьким, головним консруктором ОКБ "Південне" Михайлом Янгелем, письменником Олесем Гончаром опинилися барельєфи генсека КПРС (1964-1982) Леоніда Брежнєва, першого комуніста УРСР (1972-1989) Володимира Щербицького та другого президента України (1994-2004) Леоніда Кучми.

Як повідомлялося раніше, в Миколаєві радянську зірку на будівлі ОДА замінили на Державний герб України.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.