Вийшла нова біографічна книга про Михайла Грушевського

У видавництві "Либідь" вийшла друком книга "Михайло Грушевський: біографічний нарис", написана д. і. н. Русланом Пирогом і д. і. н. Віталієм Тельваком.

Про це інформує сайт Інституту історії України НАН України.

Книжка представляє широкому колу читачів біографічний портрет видатного українського інтелектуала, громадсько-політичного і державного діяча Михайла Грушевського.

Автори відтворили життєпис Грушевського в контексті тогочасного суспільства та на тлі бурхливих подій українського минулого кінця XIX ‒ першої третини XX століття.

На сторінках видання розкрито величезну наукову, видавничу й організаторську роботу вченого, його різнопланову громадську та політичну працю, вперте обстоювання своїх світоглядних позицій і вимушене балансування між історією і політикою. 

Фото: Інститут історії України НАН України

Зміст

Передмова

Розділ 1. Дитячі та юнацькі роки

Дитинство на чужині

У Тифліській гімназії

Розділ 2. В Університеті Святого Володимира

Студентські роки

Магістерські студії 

Розділ 3. Львівське десятиліття

В Університеті Франца Йосифа. Львівська історична школа

Некоронована Українська Академія наук: на чолі НТШ

На службі громаді: публіцист, політик, культурно-просвітній діяч

"Питання честі своєї і свого покоління": "Історія України-Руси"

Приватне життя

Розділ 4. У справі єднання України

На революційній хвилі

"Засипати провалля, що витворилося між синами одної землі": культурно-громадська праця на Наддніпрянщині

У колі сучасників ‒ від захоплення до конфліктів

Розділ 5. На засланні 

Розділ 6. На шляхах творення держави

У боротьбі за автономію

Утвердження української державності

Після Бреста

За часів Гетьманату і Директорії

Розділ 7. В еміграції

У пошуках однодумців: громадсько-політична праця 

Наукова та організаційна діяльність

Важке повернення

Розділ 8. Останнє десятиліття

В Академії: між наукою і політикою

Відзначення ювілею

Оманлива тиша 

В опалі

Арешт і московське вигнання 

Розділ 9. Епілог долі родини Грушевських

Катерина Грушевська 

Олександр Грушевський

Сергій Шамрай 

ПІСЛЯМОВА 

Дивіться також:

Месія для України. Великий міт Михайла Грушевського

Загадка дати смерті Михайла Грушевського

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.