Спецпроект

Репресії в час Голодомору — до 83-х роковин в Інтернеті публікують колекцію документів. СКАНИ

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ публікують колекцію документів ГПУ про репресії проти тих, хто опирався винищуванню Голодомором. Переглянути їх можна на Електронному архіві визвольного руху.

Документи, що зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ, є важливим історичним джерелом для вивчення Голодомору 1932—1933 роках в Україні. Протягом радянської доби вони залишалися недосяжним для науковців і громадськості.

Як розповів директор Архіву СБУ Андрій Когут, нині проводиться безперервний пошук, систематизація, розсекречення й оприлюднення документів, що висвітлюють цю трагічну сторінку нашої історії.

7 серпня 1932 року Центральний виконавчий комітет і Рада Народних Комісарів СРСР прийняли постанову "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення громадської (соціалістичної) власності". Вона "захищала" нещодавно відібране у селян ("усуспільнене") майно від їх спроб повернути його і передбачала суворі покарання — розстріл або 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах.

Постанова трійки ГПУ УСРР з вироком на осіб, учасників опору колективізації

Постанова залишилася у народній пам’яті як "закон про п’ять колосків" — її активно використовували в ході хлібозаготівельних кампаній. Відтоді настав мабуть, найжахливіший рік в історії нашого народу.

Понад 21000 архівних кримінальних справ стосуються репресій здійснених в 1932-1933 роках. "Тоталітарна система не тільки вбивала голодом, вона також репресувала усіх, хто намагався опиратися, чи навіть просто говорити правду про те, що насправді відбувається", — каже Андрій Когут.

Зброя селянина Мотлоха Івана, учасника опору хлібозаготівельним кампаніям

Колекція оприлюднених документів складається з показових документів, що містяться в кримінальних справах, в більшості це машинописні обвинувальні висновки.

Фігурантів зазначених справ обвинувачено в опорі вивезенню хліба, його приховуванні чи крадіжці, "контрреволюційній" агітації проти колективізації, надмірного оподаткування й хлібозаготівлі, вчиненні терористичних актів проти представників радянської влади й активістів.

Мотлох Іван 

З-поміж інших анонсованих документів варто відзначити окремі протоколи допитів, вироки, висновки про реабілітацію або відмову в ній, анкети заарештованих, процесуальні фотографії.

"Архівні документи про репресії в часи Голодомору показують, що навіть попри складну ситуацію, українці намагалися опиратися вбивчим продзаготівлям та не боялися говорити правду. За спротив Голодомору вони були піддані репресіям. Таких документів є надзвичайно багато і вони ще чекають свого дослідника", — говорить директор Архіву СБУ Андрій Когут.

Документи доступні на сайті Е-архіву визвольного руху.

Нагадаємо, минулого року Е-архів публікував колекцію документів про те, як під час Голодомору з України масово вивозили продукти.

Як відомо, відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23839 документів. Місія проекту — робити минуле доступним

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.