Спецпроект

Репресії в час Голодомору — до 83-х роковин в Інтернеті публікують колекцію документів. СКАНИ

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ публікують колекцію документів ГПУ про репресії проти тих, хто опирався винищуванню Голодомором. Переглянути їх можна на Електронному архіві визвольного руху.

Документи, що зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ, є важливим історичним джерелом для вивчення Голодомору 1932—1933 роках в Україні. Протягом радянської доби вони залишалися недосяжним для науковців і громадськості.

Як розповів директор Архіву СБУ Андрій Когут, нині проводиться безперервний пошук, систематизація, розсекречення й оприлюднення документів, що висвітлюють цю трагічну сторінку нашої історії.

7 серпня 1932 року Центральний виконавчий комітет і Рада Народних Комісарів СРСР прийняли постанову "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення громадської (соціалістичної) власності". Вона "захищала" нещодавно відібране у селян ("усуспільнене") майно від їх спроб повернути його і передбачала суворі покарання — розстріл або 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах.

Постанова трійки ГПУ УСРР з вироком на осіб, учасників опору колективізації

Постанова залишилася у народній пам’яті як "закон про п’ять колосків" — її активно використовували в ході хлібозаготівельних кампаній. Відтоді настав мабуть, найжахливіший рік в історії нашого народу.

Понад 21000 архівних кримінальних справ стосуються репресій здійснених в 1932-1933 роках. "Тоталітарна система не тільки вбивала голодом, вона також репресувала усіх, хто намагався опиратися, чи навіть просто говорити правду про те, що насправді відбувається", — каже Андрій Когут.

Зброя селянина Мотлоха Івана, учасника опору хлібозаготівельним кампаніям

Колекція оприлюднених документів складається з показових документів, що містяться в кримінальних справах, в більшості це машинописні обвинувальні висновки.

Фігурантів зазначених справ обвинувачено в опорі вивезенню хліба, його приховуванні чи крадіжці, "контрреволюційній" агітації проти колективізації, надмірного оподаткування й хлібозаготівлі, вчиненні терористичних актів проти представників радянської влади й активістів.

Мотлох Іван 

З-поміж інших анонсованих документів варто відзначити окремі протоколи допитів, вироки, висновки про реабілітацію або відмову в ній, анкети заарештованих, процесуальні фотографії.

"Архівні документи про репресії в часи Голодомору показують, що навіть попри складну ситуацію, українці намагалися опиратися вбивчим продзаготівлям та не боялися говорити правду. За спротив Голодомору вони були піддані репресіям. Таких документів є надзвичайно багато і вони ще чекають свого дослідника", — говорить директор Архіву СБУ Андрій Когут.

Документи доступні на сайті Е-архіву визвольного руху.

Нагадаємо, минулого року Е-архів публікував колекцію документів про те, як під час Голодомору з України масово вивозили продукти.

Як відомо, відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23839 документів. Місія проекту — робити минуле доступним

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".