На Херсонщині відкрили пам’ятник кримчанам, які загинули в боях за Україну. ФОТО

На адмінмежі із анексованим Кримом відкрили український військовий меморіал. Пам’ятник присвячений уродженцям АР Крим, які полягли у боях з російським агресором.

Про це повідоляє Благодійний фонд "Героїка", який виступив ініціатором спорудження меморіалу. Участь в урочистостях взяли представники Збройних Сил України, родичі і бойові побратими загиблих героїв, учасники російсько-української війни, представники влади та громадськості.

Пам’ятник "Кримчанам, загиблим у боях за єдність України" постав на трасі Каланчак-Армянськ з ініціативи та коштом благодійного фонду "Героїка". Саме на цьому місці в березні 2014 року постав перший блокпост 79-ї аеромобільної бригади.

 Фото: Благодійний фонд "Героїка"

"Монумент зустрічає подорожніх, що прямують з Херсонщини до Криму і в зворотному напрямку. Будівництвом цього пам’ятника ми хотіли продемонструвати українцям на окупованих територіях, що не забули своїх героїв. Тих, чия батьківщина окупована росіянами", – розповідає Павло Подобєд, керівник благодійного фонду "Героїка".

На плитах меморіалу викарбувані прізвища 21 вояка Збройних Сил України, підрозділів МВС і добровольчих батальйонів. Вони загинули під час бойових дій на Донбасі в 2014-2016 роках.

 Фото: Благодійний фонд "Героїка"

"Реалізація цього задуму – результат докладання зусиль жертводавців, волонтерів, учасників АТО, представників кримськотатарської громади та окремих органів влади. До участі у будівництві долучилось понад 200 добродіїв. Люди жертвували кошти, допомагали на різних етапах роботи. Це справжній народний проект, який засвідчує ставлення українців до своїх героїв", – пояснює Олег Собченко, учасник бойових дій, який керував роботами зі спорудження меморіального об’єкту.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.