Литва допоможе відновити пам'ятник Костянтину Острозькому

Уряд Литви ухвалив рішення про те, що країна повинна взяти часть у відновленні надгробного памятника видатному полководцеві Великому гетьману Литовському князю Костянтину Острозькому.

На своєму засідання в середу, 2 листопада, Рада Міністрів Литви постановила виділити до 44 тисяч євро на відновлення памятника. Про це пише сайт delfi.lt

"Ми зараз говорили про 2017 рік – виділити до 44 000 єво, а потім будемо слідкувати, щоб цей проект було реалізовано до 2020 року. Суть сьогоднішнього засідання – щоб державні установи Литви прийняли політичне рішення про підтримку даного проекту і за можливості фінансували. До цього будуть залучені багато відомств, зокрема, міністерства оборони та культури", - повідомив віце-міністр закордонних справ Неріс Германас по закінченню наради.

Надгробок на могилі Костянтина Острозького був композиційним центром Успенського собору, підірваного восени 1941 року

Нагадаємо, що Костянтин Острозький  (бл. 1460 – 1530) похований на території Києво-Печерської лаври, однак пам’ятник на його могилі було зруйновано в листопаді 1941 року, коли радянські диверсанти підірвали Успенський собор.

Костянтин Острозький як великий гетьман Великого князівства Литовського в союзі з надвірним гетьманом Королівства Польського Янушем Сверчевським 8 вересня 1514 року здобули одну з найбільших перемог часів ВКЛ, розгромивши московські війська воєводи Івана Челядніна в битві під Оршею.

Усі матеріали за темою "Велике князівство Литовське"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".