Литва допоможе відновити пам'ятник Костянтину Острозькому

Уряд Литви ухвалив рішення про те, що країна повинна взяти часть у відновленні надгробного памятника видатному полководцеві Великому гетьману Литовському князю Костянтину Острозькому.

На своєму засідання в середу, 2 листопада, Рада Міністрів Литви постановила виділити до 44 тисяч євро на відновлення памятника. Про це пише сайт delfi.lt

"Ми зараз говорили про 2017 рік – виділити до 44 000 єво, а потім будемо слідкувати, щоб цей проект було реалізовано до 2020 року. Суть сьогоднішнього засідання – щоб державні установи Литви прийняли політичне рішення про підтримку даного проекту і за можливості фінансували. До цього будуть залучені багато відомств, зокрема, міністерства оборони та культури", - повідомив віце-міністр закордонних справ Неріс Германас по закінченню наради.

Надгробок на могилі Костянтина Острозького був композиційним центром Успенського собору, підірваного восени 1941 року

Нагадаємо, що Костянтин Острозький  (бл. 1460 – 1530) похований на території Києво-Печерської лаври, однак пам’ятник на його могилі було зруйновано в листопаді 1941 року, коли радянські диверсанти підірвали Успенський собор.

Костянтин Острозький як великий гетьман Великого князівства Литовського в союзі з надвірним гетьманом Королівства Польського Янушем Сверчевським 8 вересня 1514 року здобули одну з найбільших перемог часів ВКЛ, розгромивши московські війська воєводи Івана Челядніна в битві під Оршею.

Усі матеріали за темою "Велике князівство Литовське"

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін

1943-2022: Від нацистів – до рашистів

Імперія, яка ніколи не була до кінця засуджена й покарана за свої злочини в минулому, сьогодні повертається у своїй потворній, абсурдній реінкарнації держави-терориста. Спроби умиротворити агресора, призвели до катастрофічних наслідків – він знову чинить масові вбивства, депортації, зґвалтування і грабунки в самому центрі Європи в ХХІ столітті, реалізовуючи цілеспрямований, неприкритий, "ідеологічно обґрунтований", підкріплений псевдоісторичними наративами та дегуманізуючими формами пропаганди, акт геноциду української нації. Але, як показує історія, крах тиранії – неминучий

Коломацький переворот. Вибори Івана Мазепи

У всьому звинуватили гетьмана Івана Самойловича, засудили його і відправили разом з родиною у вигнання, а все майно конфіскували. Ініціатори змови проти Івана Самойловича і організатори цього катастрофічного походу отримали державні нагороди. У Національному архіві Швеції знайдені листи про ці історичні події. Ми надаємо повноцінні тексти німецькомовних джерел з перекладами українською