На розкопках у фортеці Тягин на Херсонщині знайшли артефакти XIV ст.

П’ятий рік поспіль у Херсонській області проходять археологічні розкопки на території пам’ятки національного значення – фортеці Тягин, що у Бериславському районі. Роботи тривають у рамках Південної Середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, яку очолює доктор історичних наук, професор Світлана Біляєва. І цього року вже є цікаві знахідки.

Про це повідомляє видання "День".

 
Фото: Іван Антипенко, "День"

Буквально за кілька днів від початку робіт, волонтерам і вченим вдалося відкопати частину фортифікаційної споруди, а 31 липня, уже наприкінці дня, знайшли фігурний камінь, який добре зберігся до наших днів.

Наразі точно сказати важко, з якої частини фортеці цей елемент і скільки йому років – потрібні експертизи й додаткові дослідження. Втім, археологи кажуть, що це дуже важлива наукова знахідка, датована ймовірно XIV століттям.

На думку науковців Інституту археології, фортеця Тягин цікава для вивчення маловідомих сторінок доби середньовіччя – історії Литовсько-Руської державності, Золотої Орди, Кримського ханства, торгівельної діяльності італійських міст (Генуї та Венеції) на Чорному морі, контактів Османської імперії та українського козацтва.

Раніше, як зазначають в Інституті археології, у ході розкопок було підтверджено наявність одного з найбільших Золотоординських міст Нижнього Подніпров'я другої половини ХІІІ – середини ХІV ст. Дослідники довели побудову князем Великого князівства Литовського і Руського Вітовтом фортеці й митниці наприкінці XIV ст. та їх функціонування у XV ст.

У результаті батиметричних обстежень прилеглої частини р. Тягинки та Дніпра зафіксовано місця розташування переправ і пристані. Важливими вчені вважають знайдені речі литовської матеріальної культури – накладки на шкіряні гаманці, арбалетні болти, елементи прикрас, що засвідчують перебування вихідців із Литви на території фортеці. Також тут знайдені монети XIV-XV століття, які належали різним народам.

"Це унікальна пам'ятка. Це південь Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, до якого входило і Київське князівство. Фактично, це продовження Київської Русі і початок нашої України, – говорить Світлана Біляєва. – Тут проходить фортифікаційна лінія цього князівства. Фортеця константинопольського типу, вона дуже схожа на Тракайську... Це дуже цінний об'єкт для науки, культури, туризму".

"Знайдені артефакти вкотре спростовують історії про те, що на цих землях до Російської імперії нічого не було, і що нібито вони принесли сюди цивілізацію. Це абсурд і смішно, – додає Світлана Біляєва. – Росіяни були завойовниками, руйнівниками, які завжди приходили сюди зі зброєю і заради наживи. Про це свідчать і наші численні знахідки з інших розкопок – на Кінбурні, в Очакові".

За словами Наталі Бімбірайте, очільниці ГО "Культурний центр Україна-Литва", який щороку підтримує цю експедицію, для Литви і України – це дуже важливі кроки в дослідженні спільної історії. Разом з тим, протягом п'яти років експедицій з українських бюджетів усіх рівнів не виділялися кошти на розкопки. Тут працюють переважно волонтери.

"Тягин має великий потенціал для туризму. Сюди вже приїздять групами, дуже цікавляться литовці. Потрібно розвивати інфраструктуру, створювати туристичні й арт-об'єкти, – говорить пані Наталя. – Чим швидше ми це зрозуміємо, тим краще. Тим паче, це реальні об'єкти, які підтверджують нашу давню історію і розвінчують російські міфи. Нічого вигадувати не треба, все це поруч і чекає уваги".

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.