На розкопках у фортеці Тягин на Херсонщині знайшли артефакти XIV ст.

П’ятий рік поспіль у Херсонській області проходять археологічні розкопки на території пам’ятки національного значення – фортеці Тягин, що у Бериславському районі. Роботи тривають у рамках Південної Середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, яку очолює доктор історичних наук, професор Світлана Біляєва. І цього року вже є цікаві знахідки.

Про це повідомляє видання "День".

 
Фото: Іван Антипенко, "День"

Буквально за кілька днів від початку робіт, волонтерам і вченим вдалося відкопати частину фортифікаційної споруди, а 31 липня, уже наприкінці дня, знайшли фігурний камінь, який добре зберігся до наших днів.

Наразі точно сказати важко, з якої частини фортеці цей елемент і скільки йому років – потрібні експертизи й додаткові дослідження. Втім, археологи кажуть, що це дуже важлива наукова знахідка, датована ймовірно XIV століттям.

На думку науковців Інституту археології, фортеця Тягин цікава для вивчення маловідомих сторінок доби середньовіччя – історії Литовсько-Руської державності, Золотої Орди, Кримського ханства, торгівельної діяльності італійських міст (Генуї та Венеції) на Чорному морі, контактів Османської імперії та українського козацтва.

Раніше, як зазначають в Інституті археології, у ході розкопок було підтверджено наявність одного з найбільших Золотоординських міст Нижнього Подніпров'я другої половини ХІІІ – середини ХІV ст. Дослідники довели побудову князем Великого князівства Литовського і Руського Вітовтом фортеці й митниці наприкінці XIV ст. та їх функціонування у XV ст.

У результаті батиметричних обстежень прилеглої частини р. Тягинки та Дніпра зафіксовано місця розташування переправ і пристані. Важливими вчені вважають знайдені речі литовської матеріальної культури – накладки на шкіряні гаманці, арбалетні болти, елементи прикрас, що засвідчують перебування вихідців із Литви на території фортеці. Також тут знайдені монети XIV-XV століття, які належали різним народам.

"Це унікальна пам'ятка. Це південь Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, до якого входило і Київське князівство. Фактично, це продовження Київської Русі і початок нашої України, – говорить Світлана Біляєва. – Тут проходить фортифікаційна лінія цього князівства. Фортеця константинопольського типу, вона дуже схожа на Тракайську... Це дуже цінний об'єкт для науки, культури, туризму".

"Знайдені артефакти вкотре спростовують історії про те, що на цих землях до Російської імперії нічого не було, і що нібито вони принесли сюди цивілізацію. Це абсурд і смішно, – додає Світлана Біляєва. – Росіяни були завойовниками, руйнівниками, які завжди приходили сюди зі зброєю і заради наживи. Про це свідчать і наші численні знахідки з інших розкопок – на Кінбурні, в Очакові".

За словами Наталі Бімбірайте, очільниці ГО "Культурний центр Україна-Литва", який щороку підтримує цю експедицію, для Литви і України – це дуже важливі кроки в дослідженні спільної історії. Разом з тим, протягом п'яти років експедицій з українських бюджетів усіх рівнів не виділялися кошти на розкопки. Тут працюють переважно волонтери.

"Тягин має великий потенціал для туризму. Сюди вже приїздять групами, дуже цікавляться литовці. Потрібно розвивати інфраструктуру, створювати туристичні й арт-об'єкти, – говорить пані Наталя. – Чим швидше ми це зрозуміємо, тим краще. Тим паче, це реальні об'єкти, які підтверджують нашу давню історію і розвінчують російські міфи. Нічого вигадувати не треба, все це поруч і чекає уваги".

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.