Місцевий депутат заявив, що під державним прапором "у Львові німців зустрічали". ВІДЕО

Депутат Миколаївської обласної ради Микола Скорий образив державний прапор, заявивши, що "під ним німців у Львові зустрічали".

Під час засідання аграрної комісії облради депутати Микола Скорий (партія "Нова держава") та Юрій Кормишкін ("Наш край") зчепилися в словесній перепалці, передає "Четвертая власть".

Після взаємних обвинувачень Кормишкін нагадав, що під час першої сесії облради 3 грудня 2015 року Скорий не встав під час виконання державного гімну. Тоді той мотивував свою поведінку протестом проти війни на Донбасі.

Варто зазначити, що раніше Скорий був членом Комуністичної партії України, після заборони якої він обрався до облради від "Нової держави". До цієї лівої партії входять колишні члени КПУ, Прогресивної соціалістичної партії України та Союзу лівих сил.

Урешті-решт, Кормишкін звинуватив комуніста в неповазі до держави. На що Скорий відповів, що не поважає "бандерівський" прапор, тому що "під ним німців у Львові зустрічали", а  в нього є "своя партія і свої прапори".  

Як передає "Depo.Миколаїв", СБУ вже зацікавилася висловлюваннями Скорого. Його викликали на допит, призначений на 2 грудня, в рамках розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 109 КК України (дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу).

Дивіться також:

Акт відновлення державності 30 червня 1941 року. Як це було

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.