АНОНС: Круглий стіл "Український правозахисний рух 1970-1980-х років у боротьбі за права людини та українську державність"

8 листопада відбудеться круглий стіл "Український правозахисний рух 1970-1980-х років у боротьбі за права людини та українську державність".

До 40-річчя створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод.

Українська гельсінська група була першою серед українських правозахисних організацій, створених у радянський час. Організатори наукової зустрічі прагнуть проаналізувати історичний досвід УГГ, а також продискутувати наявні й запропонувати нові підходи до дослідження правозахисного руху в Радянському Союзі.

Також будуть оприлюднені нові документи щодо природи радянського тоталітарного режиму, специфіки політичних репресій в Українській РСР у 1970-80-ті роки.

Початок о 09.30.

ПРОГРАМА КРУГЛОГО СТОЛУ

9.30 – 10.00 Реєстрація учасників круглого столу

10.00 – 11.00 Презентація фотодокументальної виставки "В’язні сумління" (виставка створена Музеєм шістдесятництва та Українським інститутом національної пам’яті).

11.00 – 11.15 Відкриття круглого столу


Модератор Олег Бажан – доцент кафедри історії НаУКМА

Вітальне слово:

Тетяна Ярошенко – віце-президент НаУКМА з наукової роботи та інформатизації;
Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті.

11.15 – 12.45 Перша панель: "Правозахисний рух в УРСР у національній пам’яті українського народу"

Демонстрація документального фільму "Українська гельсінська група". Вступне слово автора фільму режисера Олександра Рябокриса.

Доповіді:

Левко Лук’яненко (Київ) "Заснування Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод";

Раїса Руденко (Київ) "Діяльність Закордонного представництва УГГ (1978-1991 рр.)";

Василь Овсієнко (Київ) "Етичні засади правозахисного руху в Україні";

Євген Захаров (Харків) "Цінності та принципи діяльності УГГ й сучасного правозахисту: спроба порівняння";

Ростислав Семків (Київ) "Видавництво "Смолоскип" в історії українського правозахисного руху".

12.45 – 13.30 – кава-брейк.

13.30 – 15.00 Друга панель: "Члени УГГ – борці за дотримання прав людини в УРСР"

Доповіді:

Анатолій Русначенко (Київ) "Суспільна і моральна атмосфера в Україні 1970-х – початку 1980-х та Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінських угод";

Юрій Шаповал (Київ) "Нестандартний генерал. Доля Петра Григоренка";

Лілія Трубка (Київ) "Правозахисний рух в УРСР та участь у ньому Олекси Тихого";

Юрій Зайцев (Львів) "Самопосвята Україні: жертовний чин Ніни Строкатої";

Михайло Сташук (Київ) ""Стусівка": стусівські місця у Святошині";

Василь Деревінський (Київ) "В’ячеслав Чорновіл: журналіст, правозахисник, державотворець";

Тетяна Старовойтова (Умань) "Життєвий шлях Богдана Даниловича Чорномаза";

Валерій Островський (Івано-Франківськ) "Участь Зіновія Красівського в Українській Громадській Групі сприяння виконанню Гельсінських угод".

15.00 – 15.30 – обід.

15.30 – 17.00 Третя панель: "Українська Гельсінська Група: аналіз та узагальнення інформаційного масиву"


Доповіді:

Вахтанг Кіпіані (Київ) "Висвітлення діяльності УГГ в українській діаспорній пресі";

Марія Ковальчук (Київ) "Українська Гельсінська група на сторінках самвидаву";

Олег Бажан (Київ) "Діяльність УГГ у документах Комітету держбезпеки УРСР";

Богдан Чорномаз (Умань) "Українська гельсінська група в контексті боротьби за державний суверенітет України";

Сергій Марценюк (Київ) "Прапороносці". Штрихи до портретів Віктора Кукси та Георгія Москаленка".

17.00 – 17.30 Відкрита дискусія. Підведення підсумків круглого столу.

Час: 11.00 – 17.00

Місце: Музей Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Сковороди, 2, вхід із Контрактової площі, біля бібліотеки Антоновичів та Сонячного годинника)).

Детальніша інформація: Бажан Олег Григорович 044-425-60-06, 068-382-67-13

Інформаційні матеріали про заснування українського гельсінського правозахисного руху за посиланням.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.