АНОНС: Круглий стіл "Український правозахисний рух 1970-1980-х років у боротьбі за права людини та українську державність"

8 листопада відбудеться круглий стіл "Український правозахисний рух 1970-1980-х років у боротьбі за права людини та українську державність".

До 40-річчя створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод.

Українська гельсінська група була першою серед українських правозахисних організацій, створених у радянський час. Організатори наукової зустрічі прагнуть проаналізувати історичний досвід УГГ, а також продискутувати наявні й запропонувати нові підходи до дослідження правозахисного руху в Радянському Союзі.

Також будуть оприлюднені нові документи щодо природи радянського тоталітарного режиму, специфіки політичних репресій в Українській РСР у 1970-80-ті роки.

Початок о 09.30.

ПРОГРАМА КРУГЛОГО СТОЛУ

9.30 – 10.00 Реєстрація учасників круглого столу

10.00 – 11.00 Презентація фотодокументальної виставки "В’язні сумління" (виставка створена Музеєм шістдесятництва та Українським інститутом національної пам’яті).

11.00 – 11.15 Відкриття круглого столу


Модератор Олег Бажан – доцент кафедри історії НаУКМА

Вітальне слово:

Тетяна Ярошенко – віце-президент НаУКМА з наукової роботи та інформатизації;
Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті.

11.15 – 12.45 Перша панель: "Правозахисний рух в УРСР у національній пам’яті українського народу"

Демонстрація документального фільму "Українська гельсінська група". Вступне слово автора фільму режисера Олександра Рябокриса.

Доповіді:

Левко Лук’яненко (Київ) "Заснування Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод";

Раїса Руденко (Київ) "Діяльність Закордонного представництва УГГ (1978-1991 рр.)";

Василь Овсієнко (Київ) "Етичні засади правозахисного руху в Україні";

Євген Захаров (Харків) "Цінності та принципи діяльності УГГ й сучасного правозахисту: спроба порівняння";

Ростислав Семків (Київ) "Видавництво "Смолоскип" в історії українського правозахисного руху".

12.45 – 13.30 – кава-брейк.

13.30 – 15.00 Друга панель: "Члени УГГ – борці за дотримання прав людини в УРСР"

Доповіді:

Анатолій Русначенко (Київ) "Суспільна і моральна атмосфера в Україні 1970-х – початку 1980-х та Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінських угод";

Юрій Шаповал (Київ) "Нестандартний генерал. Доля Петра Григоренка";

Лілія Трубка (Київ) "Правозахисний рух в УРСР та участь у ньому Олекси Тихого";

Юрій Зайцев (Львів) "Самопосвята Україні: жертовний чин Ніни Строкатої";

Михайло Сташук (Київ) ""Стусівка": стусівські місця у Святошині";

Василь Деревінський (Київ) "В’ячеслав Чорновіл: журналіст, правозахисник, державотворець";

Тетяна Старовойтова (Умань) "Життєвий шлях Богдана Даниловича Чорномаза";

Валерій Островський (Івано-Франківськ) "Участь Зіновія Красівського в Українській Громадській Групі сприяння виконанню Гельсінських угод".

15.00 – 15.30 – обід.

15.30 – 17.00 Третя панель: "Українська Гельсінська Група: аналіз та узагальнення інформаційного масиву"


Доповіді:

Вахтанг Кіпіані (Київ) "Висвітлення діяльності УГГ в українській діаспорній пресі";

Марія Ковальчук (Київ) "Українська Гельсінська група на сторінках самвидаву";

Олег Бажан (Київ) "Діяльність УГГ у документах Комітету держбезпеки УРСР";

Богдан Чорномаз (Умань) "Українська гельсінська група в контексті боротьби за державний суверенітет України";

Сергій Марценюк (Київ) "Прапороносці". Штрихи до портретів Віктора Кукси та Георгія Москаленка".

17.00 – 17.30 Відкрита дискусія. Підведення підсумків круглого столу.

Час: 11.00 – 17.00

Місце: Музей Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Сковороди, 2, вхід із Контрактової площі, біля бібліотеки Антоновичів та Сонячного годинника)).

Детальніша інформація: Бажан Олег Григорович 044-425-60-06, 068-382-67-13

Інформаційні матеріали про заснування українського гельсінського правозахисного руху за посиланням.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.