Директор Музеїв Кремля вважає повернення "скіфського золота" Україні обґрунтованим

Олена Гагаріна, директор Музеїв Московського Кремля, вважає рішення суду Амстердаму щодо повернення "скіфсього золота" Україні обґрунтованим.

Про це повідомляє "Новая газета". Гагаріна наголосила, що музейний фонд вважається власністю держави, а не майном окремо взятого музею чи закладу культури.

"У даному випадку, коли предмети були вивезені з території України й належали Україні як державі, це рішення видається мені цілком обґрунтованим, — сказала директор Музеїв Кремля і додала: Питання про належність експонатів конкретному музеєві повинні вирішуватися вже після того, як вони повернуться до власника".

Вона відзначила, що музеї при передачі експозиції керуються нормами міжнародного законодавства, яке передбачає гарантії приймаючої сторони. Гагаріна додала, що "якщо таких гарантій ми не отримаємо, жоден предмет з музейного фонду не залишить території Російської Федерації".

У свою чергу, музеї Криму збираються подавати апеляцію на рішення амстердамського суду. Директор Східно-Кримського історико-культурного музею-заповідника Тетяна Умрихіна заявила, що рішення суду було політично мотивоване і "ганьбить усю судову систему Голландії".

Нагадаємо, що минулого тижня Амстердамський окружний суд постановив передати Україні музейні експонати виставки "Крим – золото та таємниці Чорного моря", яка експонувалася в Нідерландах.

Цю виставку в Археологічному музеї Алларда Пірсона було сформовано з колекцій п'яти музеїв, один з яких розташовується в Києві, а чотири – в Криму.

Оскільки Нідерланди не визнали російську анексію Криму, яка відбулася вже після відкриття виставки, виникло питання про те, кому повертати колекцію.

Рішення суд прийняв на підставі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою, витвори мистецтва потрібно повернути суверенній державі, які надала їх для тимчасової експозиції.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.