Директор Музеїв Кремля вважає повернення "скіфського золота" Україні обґрунтованим

Олена Гагаріна, директор Музеїв Московського Кремля, вважає рішення суду Амстердаму щодо повернення "скіфсього золота" Україні обґрунтованим.

Про це повідомляє "Новая газета". Гагаріна наголосила, що музейний фонд вважається власністю держави, а не майном окремо взятого музею чи закладу культури.

"У даному випадку, коли предмети були вивезені з території України й належали Україні як державі, це рішення видається мені цілком обґрунтованим, — сказала директор Музеїв Кремля і додала: Питання про належність експонатів конкретному музеєві повинні вирішуватися вже після того, як вони повернуться до власника".

Вона відзначила, що музеї при передачі експозиції керуються нормами міжнародного законодавства, яке передбачає гарантії приймаючої сторони. Гагаріна додала, що "якщо таких гарантій ми не отримаємо, жоден предмет з музейного фонду не залишить території Російської Федерації".

У свою чергу, музеї Криму збираються подавати апеляцію на рішення амстердамського суду. Директор Східно-Кримського історико-культурного музею-заповідника Тетяна Умрихіна заявила, що рішення суду було політично мотивоване і "ганьбить усю судову систему Голландії".

Нагадаємо, що минулого тижня Амстердамський окружний суд постановив передати Україні музейні експонати виставки "Крим – золото та таємниці Чорного моря", яка експонувалася в Нідерландах.

Цю виставку в Археологічному музеї Алларда Пірсона було сформовано з колекцій п'яти музеїв, один з яких розташовується в Києві, а чотири – в Криму.

Оскільки Нідерланди не визнали російську анексію Криму, яка відбулася вже після відкриття виставки, виникло питання про те, кому повертати колекцію.

Рішення суд прийняв на підставі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою, витвори мистецтва потрібно повернути суверенній державі, які надала їх для тимчасової експозиції.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".