Російський "політолог" заявив, що білоруську мову придумали більшовики. ВІДЕО

Директор Російського інституту стратегічних досліджень заявив, що білоруську мову придумали більшовики в 1926 році.

Відео його виступу опубліковане на сайті "YouTube", передає "Четвертая власть".

Експерта, якому належить ця заява, звати Леонід Решетников. Він є директором Російського інституту стратегічних досліджень. На думку Решетникова, не може бути Білорусі, незалежної від Москви, а білоруську мову вигадали більшовики в 1926 році.

"Ситуація для нас дуже несприятлива. Усе рухається по українському сценарію. Лінія на відділення білорусів від росіян, створення паркану між білорусами й росіянами в ідеологічному, політичному, історичному і навіть у якомусь духовному плані просто очевидна.

Подивіться нашу радянську газету "Правда" за 1926 рік, на першій сторінці постанова ЦК ВКП(б). Вона називалася "Про створення білоруської мови". Ми доклалися до створення мови! Тобто, цій мові, даруйте, виходить біля 90 років. Ну що ж це за держава?", - бідкається Решетников.

При цьому, сам Решетников у 1970 році закінчив історичний факультет Харківського державного університету й навчався в аспірантурі Софійського університету в Болгарії в 1917—1974 роках. З 1976 по 2009 рік служив у структурах зовнішньої розвідки СРСР і Російської Федерації, генерал-лейтенант запасу.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".