Російський "політолог" заявив, що білоруську мову придумали більшовики. ВІДЕО

Директор Російського інституту стратегічних досліджень заявив, що білоруську мову придумали більшовики в 1926 році.

Відео його виступу опубліковане на сайті "YouTube", передає "Четвертая власть".

Експерта, якому належить ця заява, звати Леонід Решетников. Він є директором Російського інституту стратегічних досліджень. На думку Решетникова, не може бути Білорусі, незалежної від Москви, а білоруську мову вигадали більшовики в 1926 році.

"Ситуація для нас дуже несприятлива. Усе рухається по українському сценарію. Лінія на відділення білорусів від росіян, створення паркану між білорусами й росіянами в ідеологічному, політичному, історичному і навіть у якомусь духовному плані просто очевидна.

Подивіться нашу радянську газету "Правда" за 1926 рік, на першій сторінці постанова ЦК ВКП(б). Вона називалася "Про створення білоруської мови". Ми доклалися до створення мови! Тобто, цій мові, даруйте, виходить біля 90 років. Ну що ж це за держава?", - бідкається Решетников.

При цьому, сам Решетников у 1970 році закінчив історичний факультет Харківського державного університету й навчався в аспірантурі Софійського університету в Болгарії в 1917—1974 роках. З 1976 по 2009 рік служив у структурах зовнішньої розвідки СРСР і Російської Федерації, генерал-лейтенант запасу.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб