Спецпроект

Президент нагородив останнього учасника повстання в нацистському таборі Собібор

Президент України Петро Порошенко нагородив орденом "За заслуги" ІІІ ступеню Аркадія Вайспапіра, єдиного на сьогодні живого учасника повстання в’язнів нацистського табору знищення Собібор.

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України. Відповідний указ №533/2016 Петро Порошенко підписав 2 грудня з нагоди 25-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року.

Як пише Цензор.net, Аркадій Вайспапір народився 23 грудня 1921 року в с. Бобровий Кут Херсонської області. Батька розстріляв НКВД під час політичних репресій 1937 року. З початком німецько-радянської війни Вайспапір воював у лавах Червоної армії. Під час оборони Києва дістав поранення і, перебуваючи в госпіталі, потрапив до німецького полону.

Оскільки Вайспапір був євреєм, нацисти спрямували його до табору знищення Собібор на теренах Польщі. Група євреїв-червоноармійців прибула до табору 22 вересня 1943 року. Згуртувавшись навколо лейтенанта Олександра Печерського, вони почали готувати план утечі.

Аркадій Мойсейович Вайспапір (у центрі). Фото: Цензор.net

14 жовтня 1943 року в таборі вибухнуло повстання. Учасники бойової групи змогли ліквідувати 15 вартових. Зокрема, першим убив начальника варти шарфюрера СС Зігфріда Грейфтуса саме Аркадій Вайспапір.

Під вогнем есесівців в’язні пішли на прорив через дротяну огорожу та мінне поле, яке оточувало табір. Усього втекти змогло 320 в’язнів, 80 загинуло під час прориву, а біля 150, що залишилися в таборі, розстріляли есесівці. У ході пошуків нацисти схопили й розстріляли 170 осіб.

Повстання в Собіборі стало єдиним успішним повстанням у нацистському концтаборі за всю історію Другої світової війни.

Вайспапір дістався території СРСР, приєднався до партизанського руху, а згодом – до Червоної армії. Усю його родину розстріляли нацисти в ході Голокосту, старший брат загинув на фронті.

Після війни проживав у Запоріжжі, Луганську, Донецьку, з 1994 року – в Києві. Був нагороджений медаллю "За відвагу", "Партизану Великої Вітчизняної війни", орденом Вітчизняної війни І ступеню.

Нині Аркадій Вайспапір – почесний член Всеукраїнського громадського об’єднання "Всеукраїнська асоціація євреїв – колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів".

ДОВІДКА:

Табір знищення Собібор діяв з 15 травня 1942 по 15 жовтня 1943 року. Протягом цього часу в ньому загинуло до 250 тис. євреїв. Після повстання 14 жовтня 1943 року за наказом райхсфюрера СС Генріха Гіммлера табір ліквідували, а територію переорали й засіяли овочами.

У 1962–1965 роках у Києві та Краснодарі відбулися судові процеси над охоронцями табору. Засуджений у 2011 році Іван Дем'янюк також служив в охороні Собібора.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.