У Харкові вийшла нова книга про "неофіційну" Шепетівку ХХ століття

"Крем-сода" для Семена Будьонного, сафарі шепетівських багатіїв на Шрі-Ланці та доля шепетівського ветерана найбільшого бою УПА з НКВД. Про все це й багато іншого — у новій книзі "Неофіційна історія міста Шепетівки та його околиць".

Під однією палітуркою зібрано сімдесят науково-популярних статей, інтерв′ю з "непомітними" старожилами й добре відомими українськими істориками, де йдеться про різні події з життя міста та довколишніх сіл у минулому столітті.

За структурою книжка є "синтезом" дописів кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Володимира Ковальчука до газет "День за днем" і "Шепетівський вісник" упродовж останніх кількох років.

Більшу частину матеріалів написано на основі широкого кола архівних документів і публікацій у пресі дореволюційного та радянського періодів.

На 80-90 % факти та події, висвітлені в праці, — незнані, адже вишукувалися по архівах, у підшивках газет "Південно-західний край", "Радянська Волинь" та в розмовах зі старожилами, найповажнішій із яких скоро виповниться 99 років.

 

Нарешті друкується багато інформації про діяльність Армії Української Народної Республіки й Української повстанської армії в північній частині Хмельниччини. Описані "гулагівські" поневіряння учасника найбільшого бою УПА з НКВД під Гурбами Володимира Мацишина, котрий нині мешкає в Шепетівці.

Уперше детально описано події 1910-х—1920-х років, коли містечко входило до Волинської губернії з центром у м. Житомир. Раніше цей період чомусь "обходили", мабуть із тієї причини, що Шепетівку пізніше включили до Хмельницької області, в складі якої місто перебуває дотепер.

Також у виданні міститься чимало подробиць із повсякденного життя шепетівчан 1950-х—1960-х, як от: електрифікація, поява перших телевізорів, дефіцити, спекуляція різними товарами, масові аварії за участю мотоциклістів і велосипедистів.

ТОП-15 запитань, на які є відповідь у книзі:

- навіщо власник шепетівських цукроварень Потоцький їздив полювати в Африку та на острів Шрі-Ланка?

- чи збили над містом Шепетівкою в 1919 році більшовицького літака з тризубом на крилі?

- які папіроси курили пасажири польських потягів під час зупинок на станції Шепетівка-1?

- що вживав замість компоту шепетівський дослідник стародавніх клинописних табличок?

- чому членів КП(б)У на місцевій митниці змушували знімати зайвий одяг?

- чим займалися до війни жителі "Шанхаю" (одного з мікрорайонів Шепетівки) і чому вони підписувалися ієрогліфами?

- в яких двох шепетівських "точках" Симон Петлюра відзначив Великдень 1919 року?

- скільки платили за склянку чорниць німецько-нацистські загарбники міста в 1941 році й чому "наклали" в капусту визволителі в 1944-му?

- що шепетівчани слухали по радіо в 1920-х і як ловили перші телепрограми Київської студії ТБ у 1960-х?

- до яких пір у Шепетівці аграрії інтенсивно використовували дуст?

- коли в місті синтетичний одяг коштував у кілька разів дорожче за одяг із натуральних тканин?

- чому міські рейсові автобуси намагалися "втікати" від пасажирів?

- як називали перших місцевих гравців у футбол і де вони в нього грали?

- чому Будьонному в Шепетівці виробляли на замовлення ситро "Крем-сода" в пляшках із гумовими корками?

- хто і коли вперше почепив на даху Шепетівської райради синьо-жовтий прапор і чому стяг там провисів менше доби?

Обсяг книги — 220 сторінок, із яких майже 40 — рідкісні ілюстрації. Книгу можна замовити, написавши автору за адресою: kov_v@ukr.net або на сторінку "Фейсбук". Вартість примірника — 80 гривень.

Публікація книги завдячує шепетівським благодійникам Віктору Ничипоруку й Вірі Кухарук, макетувальнику Леоніду Жмурку й автору палітурки Дмитру Шпаку.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".