ПОШКОДИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ВАЦЛАВУ ГАВЕЛУ. ФОТО

13 січня невідомі відламали шматок від меморіальної дошки чеському дисиденту та політику Вацлаву Гавелу, встановленої на одному з будинків на бульварі його імені в Києві.

Про це написала спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" у "Фейсбуці". Пошкоджена дошка на фото виглядає так:

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

Ініціатор громадянської кампанії "Бульвар Вацлава Гавела" Зорян Кісь висунув дві версії пошкодження дошки: "вандалізм (основна) і полювання за металом (насправді таблиця - не металева, тому далі не ламали)".

14 січня пошкоджену дошку забрали на ремонт. А натомість установили інформаційну табличку з назвою вулиці.

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

Нагадаємо, меморіальну таблицю на честь Вацлава Гавела урочисто відкрили 16 грудня 2016 року за участі міністра культури Чеської республіки Даніела Германа, українських політиків, урядовців і громадських активістів. Бульвар Вацлава Гавела в Києві з'явився 11 листопада 2016 року замість бульвара Івана Лепсе, який було перейменовано в рамках декомунізації.

Фото:  ФБ-спільнота "Бульвар Вацлава Гавела, Київ" 

ДОВІДКА:

Вацлав Гавел (5 жовтня 1936 — 18 грудня 2011) — друг України, Президент Чехословаччини (1989-1992), Президент Чехії (1993-2003), чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Автор "підручника з подолання тоталітаризму" - есею "Сила безсилих".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".