АНОНС: Відкриття фотовиставки Джо О’Браєна "Майдан: більше ніж життя і смерть"

22 січня Національний музей історії України запрошує відкриття фотовиставки "Майдан: більше ніж життя і смерть", яку складають роботи британського фотографа Джо О’Браєна, зроблені під час подій Євромайдану.

Джо давно цікавився масовими акціями протесту. У його доробку були фото з демонстрацій в Англії та Іспанії.

До Києва він приїхав на початку лютого 2014 року, аби зафіксувати протести Євромайдану, де через об’єктив камери детально відслідковував життя столиці на барикадах. 

Зі спогадів автора фоторобіт: "Вперше я зацікавився протестами Євромайдану 22 січня 2014 року, коли побачив у новинах сюжет про зіткнення між демонстрантами та міліцією на вулиці Грушевського і повідомлення про смерть Сергія Нігояна та Михайла Жизневського.

Я захотів стати очевидцем цих подій, щоб зрозуміти, для чого люди вийшли на вулицю і чому їх вбивають. Згодом зрозумів, що мотивації людей були різними, але вони перетнулися в ідеальний момент часу і створили спільну силу.

Головна площа стала символом, точкою фокусу для всіх скривджених людей з усіх сфер українського суспільства, дала їм можливість боротися за свої переконання".

 

Роботи, представлені на виставці, є унікальним свідченням драматичного перебігу подій кінцевої фази Єромайдану в тому вигляді, в якому їх побачив іноземець, який не зміг лишитися безстороннім.

Загалом представлено 40 фото з життя Майдану, три з яких отримали приз глядацьких симпатій на Лондонському фотофестивалі (London Photo Festival) 2016 року. 

Дизайнер виставки — Ольга Шиленко, арт-директор — Лада Шиленко.

Виставка триватиме до 22 лютого 2017 року.

Неділя, 22 січня, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід на відкриття виставки вільний за умови попередньої реєстрації за формою.

Додаткова інформація та акредитація ЗМІ за телефоном: (044) 279 43 84.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.