"Йолокост": сатирик висміяв зневажливі селфі на Меморіалі Голокосту. ФОТО

Проект "Yolocoast" поєднав селфі на Меморіалі Голокосту в Берліні з архівними фото нацистських таборів смерті.

Цим автор проекту німецький сатирик єврейського походження Шахак Шапіра (Shahak Shapira) хотів привернути увагу до сучасної комеморативної культури.

"Щодня біля 10 тис. людей відвідують Меморіал загиблим євреям Європи. Багато з них роблять дурні фотографії, стрибають, катаються на скейтборді чи велосипеді по 2711 бетонних плитах загальною площею 19 000 м². Є різні думки щодо точного значення і ролі Меморіалу Голокосту. Для багатьох ці сірі стели символізують надгробки 6 мільйонів євреїв, яких убили та поховали в братських могилах, або сірий попіл, що лишився після їх спалення в таборах смерті", — говориться на сайті проекту.

Якщо навести курсор на сучасне селфі (зліва), воно перетвориться на моторошне фото (справа), що є реальним кадром Голокосту часів Другої світової війни

Назва сайта "Йолокост" ("Yolocaust") є поєднанням популярного в соціальних медіа хештегу "Yolo" —  "you only live once" ("живеш лише раз") і слова "Голокост".

До початку роботи над проектом свою ідею Шапіра виношував біля року.

"Це явище я почав помічати в Берліні, а потім — бачити ці фото скрізь. І відчував, що люди повинні знати, що вони дійсно роблять або як інші можуть витлумачити те, що вони роблять", — пояснив Шапіра в коментарі для Бі-Бі-Сі.

Митець переглянув тисячі селфі на "Фейсбуці", в "Інстаграмі", "Тіндері" та в "Гріндрі" (Grindr, соцмережа для геїв), відібрав дюжину найбільш кричущих і наклав їх на архівні знімки з нацистських таборів смерті чи місць масових убивств євреїв. 

 

На додачу, митець розмістив на сайті проекту коротку пам’ятку у формі запитання — відповідь щодо поведінки на території Меморіалу:

- Що ж мені можна робити на території Меморіалу Голокосту, а що ні?

Жодна історична подія не йде в жодне порівняння з Голокостом. Як поводитися на місці пам’яті про загибель 6 мільйонів людей, вирішувати вам.

- Чи є це неповагою до жертв Голокосту?

Так, поведінка деяких людей на території меморіалу дійсно є зневажливою. Але жертви вже мертві, тому вони, певно, зайняті справами померлих людей, а не переймаються про те.

В останньому запитанні Шапіра дає свої контакти для тих, хто хоче, щоб його фото з Меморіалу було видалене із сайта.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.