Папа Римський переживає, що популізм породить нового Гітлера

Папа Римський Франциск застеріг від небезпеки популізму та політичних криз, які змушують людей голосувати за тих, кого вони вважають "спасителями", і в кінцевому рахунку, призводять до виникнення диктатур на кшталт гітлерівської Німеччини.

Таку заяву понтифік зробив в інтерв’ю іспанській газеті "El Pais" після інавгурації Донадльда Трампа, передає RFI.

"Для мене типовий приклад популізму в Європі — це 1933 рік у Німеччині", — сказав Папа Франциск. Він нагадав, що Гітлер "не захоплював владу, а його обрав власний народ, а потім він знищив власний народ".

За його словами, сьогодні є люди, які говорять про потребу шукати "спасителя", який повернув би їм ідентичність, і про необхідність захищатися за допомогою стін і колючого дроту.

При цьому, в Німечині в 1930-х роках "народ у стані кризи також шукав свою ідентичність, і ми знаємо, що потім сталося".

Зрештою, Папа Римський порадив уникати поспішних суджень про нового американського президента. "Побачимо, що він зробить, і потім оцінимо", — додав він.

У день інавгурації Трампа, 20 січня, Папа Франциск висловив надію, що при ухваленні рішень той керуватиметься "багатими духовними й етичними цінностями" американського народу й піклуватиметься про бідних.

 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.