Папа Римський переживає, що популізм породить нового Гітлера

Папа Римський Франциск застеріг від небезпеки популізму та політичних криз, які змушують людей голосувати за тих, кого вони вважають "спасителями", і в кінцевому рахунку, призводять до виникнення диктатур на кшталт гітлерівської Німеччини.

Таку заяву понтифік зробив в інтерв’ю іспанській газеті "El Pais" після інавгурації Донадльда Трампа, передає RFI.

"Для мене типовий приклад популізму в Європі — це 1933 рік у Німеччині", — сказав Папа Франциск. Він нагадав, що Гітлер "не захоплював владу, а його обрав власний народ, а потім він знищив власний народ".

За його словами, сьогодні є люди, які говорять про потребу шукати "спасителя", який повернув би їм ідентичність, і про необхідність захищатися за допомогою стін і колючого дроту.

При цьому, в Німечині в 1930-х роках "народ у стані кризи також шукав свою ідентичність, і ми знаємо, що потім сталося".

Зрештою, Папа Римський порадив уникати поспішних суджень про нового американського президента. "Побачимо, що він зробить, і потім оцінимо", — додав він.

У день інавгурації Трампа, 20 січня, Папа Франциск висловив надію, що при ухваленні рішень той керуватиметься "багатими духовними й етичними цінностями" американського народу й піклуватиметься про бідних.

 

 

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.