У Києві відкриють меморіальну дошку в пам'ять про самоспалення Василя Макуха

Завтра, 26 січня, на будинку по вулиці Хрещатик, 27 у Києві відбудеться офіційне відкриття меморіальної дошки Василеві Макуху.

Про це інформує Чеський центр у Києві.

Василь Макух

Василь Макух – ветеран УПА, український дисидент, який 5 листопада 1968 року вчинив акт самоспалення на знак протесту проти колоніального становища України та радянського вторгнення в Чехословаччину.

Саме з будинку на вул. Хрещатик, 27 вибіг охоплений вогнем Макух, вигукуючи:  "Геть окупантів!", "Хай живе вільна Україна!".

Василь Макух став одним із перших у Європі, хто здійснив самоспалення з політичних мотивів. До нього 8 вересня 1968 року це зробив поляк Ришард Сілець.

Пізніше так само вчиняли: чех Ян Палах (січень 1969 року), латиш Ілля Ріпс (квітень 1969 року), литовець Ромас Каланта та його послідовники (травень 1972 року), кримський татарин Муса Мамут (1978 рік).

Подвиг Василя Макуха повторив українець Олекса Гірник 21 січня 1978 року на Чернечій горі в Каневі.

26 січня, четвер, 16.00

Місце: вул. Хрещатик, 27

Більше на цю тему читате у матеріалі "Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.