Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

У ніч з вівторка на середу невідомі пошкодили і обмалювали червоною фарбою меморіальні споруди Національного історико-меморіального заповіднику "Биківнянські могили".

Наслідки вандалізму співробітники зауважили вранці у середу.

На українській частині меморіалу помітні написи олійною фарбою: "СС Галичина" - на польській частині меморіалу, "ОУН-УПА курва" - на українській.

Сплюндрована польська ділянка меморіалу "Биківнянські могили". Фото понівеченого меморіалу публікує відомий польський журналіст Павєл Боболовіч у своєму twitter 
 Написи на українській ділянці меморіалу. Фото: Павєл Боболовіч
 Головний монумент меморіалу "Биківнянські могили". Джерело: facebook-сторінка Голови УІНП Володимира В'ятровича
 
 Гранітну колону на вході до польської частини меморіалу вандали намагалися завалити, але не змогли

Також пошкоджена вхідна група польської частини меморіалу. Вандали спробували повалити колону з сірого граніту.    

 

Керівництво заповіднику запевняє, що меморіал відчистять від написів якнайшвидше. А щоб відновити механічні пошкодження, скоріш за все, прийдеться зачекати теплого часу, коли відтане ґрунт. Працює слідство.

Меморіальний комплекс "Биківнянські могили" створений на пам'ять жертв політичних репресій поблизу селища Биківня у східних околицях Києва.

У Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій часів комунізму. У1930-40-х роках НКВД ховало тут тих, кого кати розстрілювали у Жовтневому палаці та інших осередках терору у Києві. За іменами встановлено більше 14 тисяч розстріляних. Загальна кількість поховань точно невідома.

Відомий дослідник, колишній військовий прокурор Андрій Амонс оцінює кількість похованих у Биківні жертв комунізму в 35 тисяч. З них близька 2 тисяч польських громадян – жертви "Катинського злочину", спецоперації знищення польських військовополонених і політичних в’язнів навесні 1940 року.    

Усі матеріали "Історичної правди" за темою "Биківня"

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.