АНОНС: відкриття виставки «Биківня 1937/1938: польська лінія»

У період Великого терору НКВС СРСР організував і провів серію масових репресивних операцій за т.зв. «національними лініями»

17 вересня 2020 року о 13:00 у Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" (Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва) відбудеться відкриття виставки "Биківня 1937/1938: польська лінія",організованої спільно НІМЗ "Биківнянські могили" та Польським Інститутом у Києві.

Політичні репресії 1937-1938 років, окрім українців, уповні зачепили представників національних меншин та іноземних громадян, що проживали на території УРСР. У період Великого терору НКВС СРСР організував і провів серію масових репресивних операцій за т.зв. "національними лініями". Як свідчать архівні документи, серед представників національних меншин найбільше постраждали поляки, росіяни та німці. Треба, однак, зазначити, що в межах національних операцій розстрілювали також українців і представників інших національностей.

 

11 серпня 1937 року за наказом НКВС СРСР № 00485 розпочалась "польська операція". Відповідно до його положень репресіям підлягали т.зв. члени "ПОВ" (Польської організації військової), яка в Україні перестала існувати ще у 1921 році після масових арештів членів організації чекістами. Формальним приводом для проведення "польської", як й інших нацоперацій, стала боротьба зі "шпигунами" іноземних розвідок та "диверсантами" капіталістичних країн.

Метою виставки "Биківня 1937/1938: польська лінія"є висвітлення специфіки масових політичних репресій у польському середовищі Києва, показ окремих доль поляків, уродженців Польщі, українців, розстріляних у порядку виконання "польської операції НКВС" і похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Виставка є двомовною, відтак, усі матеріали, включно з підписами під ілюстративними матеріалами, подаються українською та польською мовами.

На стендах виставки розповідаються історії актора Яна Думницького, священника Сигізмунда Кваснєвського, громадського діяча Валентина Радіна-Уцехівського, бухгалтерів Люціана Михальського, Кіндрата Сидорука,  чоботаря Казимира Галинського, поштового працівника Володимира Урбановича-Пілецького, службовця Франца Сульковсього, домогосподарки Кароліни Ковальської, селянина Станіслава Лінчевського, слюсаря Яцентія Сломчинського, педагога Софії Козачківської.

Виставка містить маловідомі матеріали з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, приватних зібрань.

Заплановано виступи директора Польського Інституту у Києві Роберта Чижевського,  представників Заповідника, науковців, членів громадських організацій, родичів репресованих.

На території НІМЗ "Биківнянські могили" виставка експонуватиметься по 25 жовтня 2020 року.

Вхід вільний.

Контакти:

НІМЗ "Биківнянські могили"  тел.: (044)253-03-55, e-mail: bykivnya@gmail.com

Польський Інститут у Києві: тел. (044) 288-03-04, e-mail: Julia.Stakhivska@instytutpolski.org

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.