АНОНС: відкриття виставки «Биківня 1937/1938: польська лінія»

У період Великого терору НКВС СРСР організував і провів серію масових репресивних операцій за т.зв. «національними лініями»

17 вересня 2020 року о 13:00 у Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" (Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва) відбудеться відкриття виставки "Биківня 1937/1938: польська лінія",організованої спільно НІМЗ "Биківнянські могили" та Польським Інститутом у Києві.

Політичні репресії 1937-1938 років, окрім українців, уповні зачепили представників національних меншин та іноземних громадян, що проживали на території УРСР. У період Великого терору НКВС СРСР організував і провів серію масових репресивних операцій за т.зв. "національними лініями". Як свідчать архівні документи, серед представників національних меншин найбільше постраждали поляки, росіяни та німці. Треба, однак, зазначити, що в межах національних операцій розстрілювали також українців і представників інших національностей.

 

11 серпня 1937 року за наказом НКВС СРСР № 00485 розпочалась "польська операція". Відповідно до його положень репресіям підлягали т.зв. члени "ПОВ" (Польської організації військової), яка в Україні перестала існувати ще у 1921 році після масових арештів членів організації чекістами. Формальним приводом для проведення "польської", як й інших нацоперацій, стала боротьба зі "шпигунами" іноземних розвідок та "диверсантами" капіталістичних країн.

Метою виставки "Биківня 1937/1938: польська лінія"є висвітлення специфіки масових політичних репресій у польському середовищі Києва, показ окремих доль поляків, уродженців Польщі, українців, розстріляних у порядку виконання "польської операції НКВС" і похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Виставка є двомовною, відтак, усі матеріали, включно з підписами під ілюстративними матеріалами, подаються українською та польською мовами.

На стендах виставки розповідаються історії актора Яна Думницького, священника Сигізмунда Кваснєвського, громадського діяча Валентина Радіна-Уцехівського, бухгалтерів Люціана Михальського, Кіндрата Сидорука,  чоботаря Казимира Галинського, поштового працівника Володимира Урбановича-Пілецького, службовця Франца Сульковсього, домогосподарки Кароліни Ковальської, селянина Станіслава Лінчевського, слюсаря Яцентія Сломчинського, педагога Софії Козачківської.

Виставка містить маловідомі матеріали з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, приватних зібрань.

Заплановано виступи директора Польського Інституту у Києві Роберта Чижевського,  представників Заповідника, науковців, членів громадських організацій, родичів репресованих.

На території НІМЗ "Биківнянські могили" виставка експонуватиметься по 25 жовтня 2020 року.

Вхід вільний.

Контакти:

НІМЗ "Биківнянські могили"  тел.: (044)253-03-55, e-mail: bykivnya@gmail.com

Польський Інститут у Києві: тел. (044) 288-03-04, e-mail: Julia.Stakhivska@instytutpolski.org

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.