АНОНС: відкриття виставки «Биківня 1937/1938: польська лінія»

У період Великого терору НКВС СРСР організував і провів серію масових репресивних операцій за т.зв. «національними лініями»

17 вересня 2020 року о 13:00 у Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" (Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва) відбудеться відкриття виставки "Биківня 1937/1938: польська лінія",організованої спільно НІМЗ "Биківнянські могили" та Польським Інститутом у Києві.

Політичні репресії 1937-1938 років, окрім українців, уповні зачепили представників національних меншин та іноземних громадян, що проживали на території УРСР. У період Великого терору НКВС СРСР організував і провів серію масових репресивних операцій за т.зв. "національними лініями". Як свідчать архівні документи, серед представників національних меншин найбільше постраждали поляки, росіяни та німці. Треба, однак, зазначити, що в межах національних операцій розстрілювали також українців і представників інших національностей.

 

11 серпня 1937 року за наказом НКВС СРСР № 00485 розпочалась "польська операція". Відповідно до його положень репресіям підлягали т.зв. члени "ПОВ" (Польської організації військової), яка в Україні перестала існувати ще у 1921 році після масових арештів членів організації чекістами. Формальним приводом для проведення "польської", як й інших нацоперацій, стала боротьба зі "шпигунами" іноземних розвідок та "диверсантами" капіталістичних країн.

Метою виставки "Биківня 1937/1938: польська лінія"є висвітлення специфіки масових політичних репресій у польському середовищі Києва, показ окремих доль поляків, уродженців Польщі, українців, розстріляних у порядку виконання "польської операції НКВС" і похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Виставка є двомовною, відтак, усі матеріали, включно з підписами під ілюстративними матеріалами, подаються українською та польською мовами.

На стендах виставки розповідаються історії актора Яна Думницького, священника Сигізмунда Кваснєвського, громадського діяча Валентина Радіна-Уцехівського, бухгалтерів Люціана Михальського, Кіндрата Сидорука,  чоботаря Казимира Галинського, поштового працівника Володимира Урбановича-Пілецького, службовця Франца Сульковсього, домогосподарки Кароліни Ковальської, селянина Станіслава Лінчевського, слюсаря Яцентія Сломчинського, педагога Софії Козачківської.

Виставка містить маловідомі матеріали з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, приватних зібрань.

Заплановано виступи директора Польського Інституту у Києві Роберта Чижевського,  представників Заповідника, науковців, членів громадських організацій, родичів репресованих.

На території НІМЗ "Биківнянські могили" виставка експонуватиметься по 25 жовтня 2020 року.

Вхід вільний.

Контакти:

НІМЗ "Биківнянські могили"  тел.: (044)253-03-55, e-mail: bykivnya@gmail.com

Польський Інститут у Києві: тел. (044) 288-03-04, e-mail: Julia.Stakhivska@instytutpolski.org

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.