Спецпроект

Відбудеться наукова конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри»

23-24 вересня 2021 року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри» (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру)

23-24 вересня 2021 року відбудеться Міжнародна наукова конференція "Пам'ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри" (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру).
 
Основні теми, які будо обговорено:
- Меморіалізація Бабиного Яру: підходи і виклики
- Витоки геноциду та історія України у ХХ столітті
- Голокост та його впливи на сучасний світ і Україну
- Форми меморіалізації визначних місць пам'яті
- Об'єкти і суб'єкти пам'яті
Робочі мови: українська, англійська
Конференція відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60, (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ауд. 203)
Охочі взяти участь у дискусії вживу прохання зголошуватися за імейлом: babynyarworkinggroup@gmail.com
З програмою конференції можна ознайомитися на сайті Інституту історії України НАНУ :

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.