Спецпроект

Відбудеться наукова конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри»

23-24 вересня 2021 року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри» (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру)

23-24 вересня 2021 року відбудеться Міжнародна наукова конференція "Пам'ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри" (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру).
 
Основні теми, які будо обговорено:
- Меморіалізація Бабиного Яру: підходи і виклики
- Витоки геноциду та історія України у ХХ столітті
- Голокост та його впливи на сучасний світ і Україну
- Форми меморіалізації визначних місць пам'яті
- Об'єкти і суб'єкти пам'яті
Робочі мови: українська, англійська
Конференція відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60, (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ауд. 203)
Охочі взяти участь у дискусії вживу прохання зголошуватися за імейлом: babynyarworkinggroup@gmail.com
З програмою конференції можна ознайомитися на сайті Інституту історії України НАНУ :

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.