Спецпроект

Відбудеться наукова конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри»

23-24 вересня 2021 року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри» (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру)

23-24 вересня 2021 року відбудеться Міжнародна наукова конференція "Пам'ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри" (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру).
 
Основні теми, які будо обговорено:
- Меморіалізація Бабиного Яру: підходи і виклики
- Витоки геноциду та історія України у ХХ столітті
- Голокост та його впливи на сучасний світ і Україну
- Форми меморіалізації визначних місць пам'яті
- Об'єкти і суб'єкти пам'яті
Робочі мови: українська, англійська
Конференція відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60, (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ауд. 203)
Охочі взяти участь у дискусії вживу прохання зголошуватися за імейлом: babynyarworkinggroup@gmail.com
З програмою конференції можна ознайомитися на сайті Інституту історії України НАНУ :

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.