Спецпроект

В Україні вшанували 80-річчя Катинської трагедії

У Биківні під Києвом та П'ятихатках під Харковом вшанували пам’ять офіцерів Війська Польського, Корпусу охорони кордону, Державної поліції, чиновників та інших людей, вбитих 80 років тому НКВС.

У Биківні до польського військового меморіалу квіти поклали заступник Міністра закордонних справ Василь Боднар, заступник Керівника Головного управліня з питань зовнішньої політики офісу Президента України Олександр Ірхін та директор заповідника "Биківнянські могили" Богдан Біляшівський.

 

На місці поховання жертв тоталітаризму в П'ятихатках меморіальний захід організовано генеральним консульством у Харкові. Також були присутні представники обласної та міської влад.

Відбувся також молебень заучастю римо-католицького, греко-католицького, православного та протестантського духовентства.

Через карантин урочистості мали обмежений характер.

Катинський злочин – масове вбивство польських громадян, здійснене загонами НКВС впродовж квітня-травня 1940 року за наказом Йосифа Сталіна. Тоді було розстріляно понад 21 тисячу польських військовополонених та польської інтелігенції, яких було взято у полон після вторгнення Червоної армії до Польщі 17 вересня 1939 року. В'язнів тримали і вбивали у різних місцях, головним чином у Катинському лісі (поблизу села Катинь Смоленської області), в тюрмі міста Калінін (Нині Твер), Харкові, Биківні.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.