Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

У ніч 25 січня невідомі розмалювали польський та український меморіали в Національному заповіднику "Биківнянські могили". "Історична правда" зібрала коментарі українських і польських державних інституцій з приводу цієї події.

Міністерство закордонних справ України засудило акт вандалізму в Биківні та підкреслила цінність дружніх стосунків між Україною та Польщею.

"В Україні рішуче засуджують акт вандалізму на українській та польській частинах Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", — йдеться в заяві прес-служби МЗС. — "Переконані, що спільними зусиллями Україна та Польща не дозволять будь-яким спробам зашкодити українсько-польській дружбі, яка базується на спільній історії та європейських цінностях".

У схожому ключі висловилося й Міністерство культури України:

"Міністерство культури України вкрай стурбоване цинічною ситуацією нищення пам’яток історії, що покликані увічнювати пам'ять жертв політичних репресій та розцінює ці дії як вандалізм. Мінкультури додатково інформуватиме про хід розслідування даного злочину" .

 Сплюндрована польська ділянка меморіалу "Биківнянські могили". Фото понівеченого меморіалу публікує відомий польський журналіст Павєл Боболовіч у своєму twitter 

Український інститут національної пам’яті поклав відповідальність за псування пам’ятників на "третю сторону".

"Плюндрування пам'ятників у Биківні — провокація, яку намагалися представити як польську відповідь за Гуту Пеняцьку. Але вандалізм, вчинений над польською частиною меморіалу, виявив, що справжнім його виконавцем є третя сторона, зацікавлена в загостренні стосунків між українцями і поляками. Цей випадок має спонукати українців та поляків об'єднати зусилля не лише для захисту своїх пам'яток, але й щоб не допустити сіяння незгоди між нашими народами", — зазначив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Інститут висловив стурбованість цим учинком, назвавши його ганебним, і наголосив, що плюндрування могил жертв тоталітаризму є неприпустимим.

Посольство Республіки Польща у Києві передало українському МЗС дипломатичну ноту. Посол Ян Пекло нагадав про недавній інцидент у Гуті Пеняцькій, де понад два тижні тому підірвали пам’ятник загиблим полякам.

"Схоже, це починає набирати характеру тенденції. Інцидент у Биківні особливо ганебний, тому що в місці пам’яті, а саме на тих могилах з’явилися вульгарні словаю Ми постійно слідкуємо за діяльністю української влади в цій справі",підкресив посол.

Усі матеріали "Історичної правди" за темою "Биківня"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.