В Інтернет виклали базу даних на 8,5 тисяч есесівців з Аушвіца

8,5 тис. прізвищ есесівців містить база даних "Залога концентраційного табору Аушвіц", яку оприлюднив польський Інститут національної пам’яті 30 січня.

Це перший і найповніший список персоналу цього нацистського концтабору, пише ГалІнфо.

Кожен запис у базі містить такі елементи: прізвище працівника табору, дата й місце народження, службовий номер, дата прибуття до табору Аушвіц і дата виїзду, освіта, громадянство. Якщо особу після війни притягали до кримінальної відповідальності, – то й судові документи. Дехто з тих, хто є в базі, досі живий.

База даних була сформована в рамках відновленого у 2011 році. Комісією розслідування злочинів проти польського народу ІНП у Кракові слідства щодо злочинів, вчинених німцями на території табору.

Базу склали на основі списку персоналу Аушвіца, опрацьованого соціологом та істориком, що спеціалізується на історії Третього Райху, професором Александром Ласіком із Університету Казимира Великого в Бидгощі. Він зібрав дані про 25 тис. есесівців, які у 1939–1945 роках працювали в різних концентраційних таборах.

"Особисті дані есесівців із Аушвіц вперше відкриють широкому загалу. Це єдина в Польщі і, ймовірно, перша у світі база, що містить інформацію про осіб, які були персоналом табору смерті", – сказала в четвер речниця краківського ІНП Дорота Корогода.

За даними Державного музею Аушвіц-Біркенау, в 1941 році персонал СС у таборі Аушвіц нараховував близько 700 осіб, у червні 1942 року – близько 2 тис., у квітні 1944 року – приблизно 3 тис., у серпні 1944 року – біля 3,3 тис. есесівців і наглядачок СС.

Їхня кількість досягла піку в середині січня 1945 року у зв’язку з остаточною евакуацією концентраційного табору Аушвіц та складала 4480 есесівців і 71 наглядачку СС. Загалом протягом існування табору в ньому служили більше 8 тис. есесівців.

База, яку опублікує ІНП, містить інформацію про есесівців-чоловіків. Дані щодо 200 жінок-наглядачів, які працювали в таборі, ще перевіряють.

Прокурори, які ведуть слідство щодо злочинів, скоєних в Аушвіці, багато разів підкреслювали, що база, яку ЗМІ охрестили "списком злочинців" або "списком катів", має інформаційний, а не оціночний характер.

Завдяки ній можна буде перевірити, хто й коли працював у концтаборі. Більшість персоналу складали німці, але були люди, які заявляли про німецьке походження та були громадянами окупованих країн або союзників Райху, як от: Румунія, Словаччина та Угорщина.

Перейти до бази можна через за посиланням.

Як повідомлялося, московський "Меморіал" виклав в Інтернет базу даних на 40 тис. працівників НКВД періоду Великого терору.

Дивіться також:

Звільнення Аушвіца: український рахунок

Легендарна втеча з Аушвіцa. Історія Євгена Бендери

Подорож в Аушвіц. Екскурсія збереженим табором смерті. ФОТО

Перші хвилини звільнення концтабору Аушвіц

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.