Книжка Гітлера "Моя боротьба" стала бестселером у Німеччині

Перше з часів Другої світової війни перевидання книги Адольфа Гітлера "Моя боротьба" б’є рекорди з продажів.

Німецький Інститут сучасної історії (Institut für Zeitgeschichte, ІфЦ) випустив перевидання в січні минулого року, інформує британське видання "Індепендент".

Після самогубства Адольфа Гітлера в 1945 році авторські права на його сумнозвісну книгу "Майн кампф" ("Моя боротьба") перейшли до землі Баварія, яка відмовилася від будь-яких наступних перевидань цієї неоднозначної книги в Німеччині.

Однак, згідно із законом про авторські права, чинним на території Баварії, через 70 років після смерті автора текст стає суспільним надбанням. Тобто, з 2016 року його може публікувати кожен охочий.

У січні того року Інститут сучасної історії випустив перше перевидання цього маніфесту антисемітизму. Двотомник розкупили на сайті Інтернет-магазину "Amazon" за лічені години.

Адольф Гітлер "Моя боротьба", критичне видання, том перший. Фото: independent.co.uk

З тих пір ІфЦ виявив, що з січня було продано 85 000 примірників "Моєї боротьби" з ґрунтовними коментарями, що зробило книгу одним із бестселерів Німеччини 2016 року. Шосте видання надійде в книгарні цього місяця пізніше.

Чимало оглядачів висловлювали побоювання, що ІфЦ мимоволі поширює нацистську пропаганду. Коментуючи суперечки навколо перевидання книги, директор ІфЦ Андреас Віршинг сказав виданню "Зе Гардіан":

"Навпаки, дискусії щодо світогляду Гітлера та його підходу до пропаганди дають змогу поглянути на причини й наслідки тоталітарних ідеологій в час, коли авторитарні політичні погляди та праві гасла здобувають популярність".

Як повідомляють, Інститут зібрав дані регіональних книгарень, які відзначили, що переважно "цікавляться політикою та історією покупці та освітяни, а не реакціонери чи праворадикали".

Незважаючи на те, що багато країн виявили зацікавлення до видання "Майн кампф" із коментарями, наразі плануються переклади лише англійською та французькою мовами.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.