Польський Інститут національної пам’яті оприлюднить секретні фонди

У другій половині січня 2017 року польський ІНП опублікує на своєму сайті список документів, які вилучать із секретних фондів.

Серед таких документів будуть особові справи таємних співробітників служби безпеки, особові справи комуністичних офіцерів розвідки та контррозвідки, а також операційні матеріали, передає "Монітор-інфо".

Із середини червня 2016 року, після внесення змін до закону про ІНП, кілька десятків фахівців Агентства внутрішньої безпеки, Агентства розслідувань, Прикордонної служби, Служби контррозвідки та Військової розвідки досліджують документи у так званих секретних фондах.

Вони опрацювали більше 11,5 тис. архівних одиниць: паперових документів, фотографій, відеоматеріалів та записів, і досі не надійшло жодної заяви про надання грифу секретності будь-якому із документів. Це означає, що матеріали будуть описані та оприлюднені.

Таємний фонд створено одночасно з формуванням Інституту національної пам’яті. Туди потрапили документи  комуністичних спецслужб,  які могли загрожувати безпеці країни.

Заступник директора Архіву ІНП Маріуш Квашняк запевняє, що цей аргумент не виправдав себе, тому що окрім особових справ та операційних матеріалів значну частину фонду становлять навчальні матеріали.

Перед тим, як набрали чинності зміни до закону про ІНП, у таємному фонді містилося понад 450 погонних метрів актів. На сьогодні залишилось майже 350 погонних метрів.Потрібно іще переглянути близько 6800 архівних одиниць.

Опрацювання документів має закінчитися до кінця березня, а в другій половині 2017 року вони будуть оприлюднені.

Як повідомлялося раніше, польський Сейм ухвалив законопроект про зниження пенсій і виплат ветеранам комуністичних спецслужб.

У кінці 2016 року до Архіву новітніх актів передали найбільшу приватну колекцію документів Армії Крайової.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.