Польща знижує пенсії колишнім "гебістам"

Президент Польщі Анджей Дуда підписав т. зв. "дегебізаційний" закон, який знижує пенсію та соцдопомогу для працівників апарату держбезпеки ("гебістів") Польської Народної Республіки та їх родин.

Про це інформують "Wiadomosci".

Від 2017 року виплати для них не можуть бути вищими за середню пенсію та ренту (соціальну допомогу для інвалідів), що їх виплачує Управління соціального страхування.

Закон знижує пенсії та ренти "за службу на користь тоталітарної держави" від 22 липня 1944 року до 31 липня 1990 року (у середині 1990 року вже з’явилося Управління охорони держави – посткомуністична спецслужба).

У законі перелічено цивільні, військові інституції та формування, служба в яких вважатиметься за службу на користь тоталітарного режиму ПНР.

У каталозі Інституту національної пам'яті опинилися: Відомство громадської безпеки Польського комітету національного визволення, Міністерство громадської безпеки, Комітет у справах громадської безпеки, а також організаційні підрозділи, які підпорядковувалися тим інституціям.

Від 1 листопада 2017 року максимальна пенсія для осіб, що там служили, не може перевищувати середню виплату соцстраху (пенсія – біля 2 тис. злотих, рента – біля 1,5 тис. злотих, родинна рента – біля 1,7 тис. злотих).

Згідно з оцінками Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі, зниження торкнеться 18 тисяч поліційних пенсій, понад 4 тисяч поліційних рент із інвалідності і понад 9 тисяч родинних рент.

Інформацію про перебіг служби відповідного функціонера перевірятиме Інститут національної пам’яті, за інформацією якого, це стосуватиметься понад 240 тисяч осіб. Від зниження виплат матиме право звільняти суд.

Закон покликаний заощаджувати щорічно біля 546 млн злотих. 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.