Польща знижує пенсії колишнім "гебістам"

Президент Польщі Анджей Дуда підписав т. зв. "дегебізаційний" закон, який знижує пенсію та соцдопомогу для працівників апарату держбезпеки ("гебістів") Польської Народної Республіки та їх родин.

Про це інформують "Wiadomosci".

Від 2017 року виплати для них не можуть бути вищими за середню пенсію та ренту (соціальну допомогу для інвалідів), що їх виплачує Управління соціального страхування.

Закон знижує пенсії та ренти "за службу на користь тоталітарної держави" від 22 липня 1944 року до 31 липня 1990 року (у середині 1990 року вже з’явилося Управління охорони держави – посткомуністична спецслужба).

У законі перелічено цивільні, військові інституції та формування, служба в яких вважатиметься за службу на користь тоталітарного режиму ПНР.

У каталозі Інституту національної пам'яті опинилися: Відомство громадської безпеки Польського комітету національного визволення, Міністерство громадської безпеки, Комітет у справах громадської безпеки, а також організаційні підрозділи, які підпорядковувалися тим інституціям.

Від 1 листопада 2017 року максимальна пенсія для осіб, що там служили, не може перевищувати середню виплату соцстраху (пенсія – біля 2 тис. злотих, рента – біля 1,5 тис. злотих, родинна рента – біля 1,7 тис. злотих).

Згідно з оцінками Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі, зниження торкнеться 18 тисяч поліційних пенсій, понад 4 тисяч поліційних рент із інвалідності і понад 9 тисяч родинних рент.

Інформацію про перебіг служби відповідного функціонера перевірятиме Інститут національної пам’яті, за інформацією якого, це стосуватиметься понад 240 тисяч осіб. Від зниження виплат матиме право звільняти суд.

Закон покликаний заощаджувати щорічно біля 546 млн злотих. 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.