Польща знижує пенсії колишнім "гебістам"

Президент Польщі Анджей Дуда підписав т. зв. "дегебізаційний" закон, який знижує пенсію та соцдопомогу для працівників апарату держбезпеки ("гебістів") Польської Народної Республіки та їх родин.

Про це інформують "Wiadomosci".

Від 2017 року виплати для них не можуть бути вищими за середню пенсію та ренту (соціальну допомогу для інвалідів), що їх виплачує Управління соціального страхування.

Закон знижує пенсії та ренти "за службу на користь тоталітарної держави" від 22 липня 1944 року до 31 липня 1990 року (у середині 1990 року вже з’явилося Управління охорони держави – посткомуністична спецслужба).

У законі перелічено цивільні, військові інституції та формування, служба в яких вважатиметься за службу на користь тоталітарного режиму ПНР.

У каталозі Інституту національної пам'яті опинилися: Відомство громадської безпеки Польського комітету національного визволення, Міністерство громадської безпеки, Комітет у справах громадської безпеки, а також організаційні підрозділи, які підпорядковувалися тим інституціям.

Від 1 листопада 2017 року максимальна пенсія для осіб, що там служили, не може перевищувати середню виплату соцстраху (пенсія – біля 2 тис. злотих, рента – біля 1,5 тис. злотих, родинна рента – біля 1,7 тис. злотих).

Згідно з оцінками Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі, зниження торкнеться 18 тисяч поліційних пенсій, понад 4 тисяч поліційних рент із інвалідності і понад 9 тисяч родинних рент.

Інформацію про перебіг служби відповідного функціонера перевірятиме Інститут національної пам’яті, за інформацією якого, це стосуватиметься понад 240 тисяч осіб. Від зниження виплат матиме право звільняти суд.

Закон покликаний заощаджувати щорічно біля 546 млн злотих. 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.