У Львівській галереї мистецтв недорахувалися майже сотні стародруків ХVІ–ХVІІІ ст

4 січня стало відомо, що із фондів Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького зникло 95 стародруків і два рукописи.

Пропажу виявили під час проведення звірки Музею мистецтва давньої української книги,  повідомили представники адміністрації галереї на прес-конференції сьогодні, передає інформаційна агенція ZІК.

Поки триває перевірка фондів спеціальною слідчою комісією стверджувати, що видання вкрадено з галереї рано. Втім, керівництво музею вже звернулося до правоохоронців, які відкрили кримінальне провадження.

"У нас відбувається звірка Музею староукраїнської книги. Вона ще не закінчена. Перевірили тільки кириличні стародруки. Не перевірено ще стародруки, надруковані латиницею, бібліотеку з цінними книгами з ХІХ ст.

Але за результатами цієї перевірки ми були шоковані і змушені звернутися до прокуратури, Національної поліції і Служби безпеки України з огляду на безпрецедентну відсутність 95 стародруків у частині нашої збірки плюс двох рукописів", – заявив генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Тарас Возняк під час прес-конференції 5 січня.  

"Робота комісії завершилася 3 січня. Вона відбувалася дуже складно, з величезними опорами різного роду з різних напрямків. За результатами цього о 18.00 ввечері 3 січня я отримав два акти", – додав Возняк і зачитав відповідні документи.

Згідно з актами, в інвентарних книжках фонду записано 58 рукописів, а виявлено 56. Не знайшли "Требник" ХVІ ст. і "Анфологіон" 1628 року. З 586 кириличних видань виявили 499 музейних предметів. Не знайшли 95 інвентарних позицій.

Експерт, член комісії з перевірки Віра Фрис зазначила, що серед зниклих видань досить рідкісні стародруки, зокрема, "Апостол" Спиридона Соболя, Євангеліє ХVІ і ХVІІІ ст. Відтак, музей закрили для відвідувачів, а наукових співробітників цього відділу відсторонили від виконання посадових обов’язків.

Екс-гендиректор галереї Лариса Разінкова-Возницька звинуватила у загадкових подіях навколо галереї її чинного керівника Тараса Возянка.

"Ця людина протягом багатьох років неадекватно (є докази цього) ставилася до роботи Бориса Возницького. Ми знаємо, що за 10 днів до гибелі Бориса Григоровича пан Тарас був в Адміністрації Президента і просив для себе посади", – наголосила Разінкова-Возницька.

Водночас вона додала, що наполягатиме, "щоб під час проведення розслідування компетентними органами був усунений зі своєї посади директор галереї Тарас Возняк".

Екс-директорка повідомила також, що інвентаризація загальної збірки Львівської національної галереї мистецтв була "майже завершена" станом на початок липня 2016 року, і залишилися лише "деякі нюанси".

"Я навіть не пускала людей у відпустку, щоб усе було завершено. Тому для мене дивно, що влітку із збіркою не було жодних проблем, а зараз це виникло", – наголосила вона.

У свою чергу, Тарас Возняк та Ігор Хомин, головний зберігач фондів галереї мистецтв, стверджують, що розкрадання стародруків відбувалося раніше впродовж років.

"Питання стоїть, де можна подіти таку величезну кількість книг. Очевидно, це не могло відбутися одноразовим актом. Очевидно, це відбувалося роками. І у нас є докази цього", – заявив Возняк.

Остаточно можна буде говорити про обсяги зниклого та ймовірних винуватців цього після завершення перевірки.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.