Зі шкільної програми з історії Польщі хочуть вилучити постать українофоба й антисеміта
Міністерство національної освіти Польщі подало на обговорення проект нової програмної основи з історії. У ній не знайшлося місця для Романа Дмовського та кількох інших важливих для польської незалежності постатей.
Про це йдеться в колонці засновника порталу historia.org.pl Войцеха Духа. Міністерство національної освіти подало на розгляду проект, з якого вилучили ім’я Романа Дмовського.
Відповідно ж до поки чинних програмних основ з історії для початкових шкіл, у розділах, що стосуються відродження Польської держави, "учень збирає інформацію про заслуги для Польської держави Юзефа Пілсудського і Романа Дмовського".
Вище цитований фрагмент навчальної програми замінено іншим: "Учень розміщує в часі та розповідає про Юзефа Пілсудського і його солдатів".
Постать Романа Дмовського в історії боротьби за незалежність Польщі в ХХ ст є справді непересічною.
"Діяльність Романа Дмовського в якості голови Польського національного комітету, очільника однієї з найбільших польських політичних сил – "ендеції" (національної демократії) фактичного керівника польської делегації на Паризькій мирній конференції ставлять його на одне з провідних місць серед осіб, яким Польща завдячує здобуттям незалежності у 1918 р., – говорить асистент кафедри історії Центральної та Східної Європи КНУ ім. Т. Шевченка Артем Папакін.
Окрім Дмовського нові програмні основи обійшли увагою таких діячів, які вважаються великими героями польської незалежності: Войцех Корфанти (політичний діяч, який боровся за приєднання Верхньої Сілезії до Польщі), Вінцентій Вітос (тричі прем’єр-міністр Польщі) та Ігнацій Дашинський (перший прем’єр-міністр відновленої Польщі, маршалок Сейму – соціаліст).
У зв’язку з цим, пише Дух, це призведе до продовження міфу, що поляки завдячують здобуттям своєї незалежності 1918 року виключно Пілсудському.
"Погляди Дмовського впливали на зовнішню політику Польщі, де "інкорпораційна" концепція Дмовського боролася з "федеративною" Пілсудського. Ризький мирний договір, що поділив українські і білоруські землі між Польщею та радянською Росією, був якраз тріумфом "інкорпораційної" концепції: Польща отримала території з непольським населенням, яке намагалися асимілювати", – коментує Папакін.
Захисники міністерського проекту стверджують, що викреслення прізвища Дмовського не означає, що в школі вчителі не обговорюватимуть його вклад у здобуття незалежності.
Їх аргументом є те, що програма передбачає, що "учень оцінює польські збройні та дипломатичні зусилля та перелічує державотворчу працю під час війни".
Захисники Дмовського переживають, що він уже не буде ключовою постаттю в історичній освіті молодих поляків, так я це є зараз.
Водночас, за словами Артема Папакіна, заслуги Романа Дмовського перед батьківщиною затьмарені його ксенофобськими поглядами.
Він, зокрема, був антисемітом, а також не вважав українців та білорусів за окремі нації, здатні жити у власних державах. Крім того, до 1917 р. Дмовський стояв на відвертих проросійських позиціях
"Вочевидь, такі деталі біографії і спричинили його викреслення з частини шкільної програми", – переконаний історик.
