Лех Валенса таки був сексотом — польський Інститут нацпам'яті

Інститут судових експертиз у Кракові підтвердив справжність документів, які вказують на те, що перший президент Польщі Лех Валенса був таємним інформатором держбезпеки Польської Народної Республіки.

Про це заявив прокурор Анджей Позорський на прес-конференції в Інституті національної пам’яті Польщі, передає "Радіо Свобода".

"Зобов’язання про співробітництво зі службою держбезпеки, датоване 21 грудня 1970 року, було повністю написано Лехом Валенсою, як і 7 розписок за отримання грошей за передану співробітникам служби безпеки інформацію", – повідомив Позорський.

За словами експертів ІНП, оригінали документів справи Леха Валенси не містять слідів якого-небудь зовнішнього втручання.

Фрагмент записки держбезпеки про вербування Леха Валенси

Прокурор нагадав, що Комісія з розслідування злочинів проти польського народу веде розслідування про можливу фальсифікацію документів за період з 1970 до 1976 року про те, що в часи Польської Народної Республіки Лех Валенса був агентом держбезпеки.

Приводом для початку розслідування стали заяви самого Валенси про те, що матеріали були сфальсифіковані. До справи залучили експертів-графологів з Інституту судових експертиз у Кракові. Після проведення дослідження склали ґрунтовний звіт, який містить 235 сторінок.

"Висновки однозначні й не викликають сумнівів", – сказав прокурор.  – "Рукописне зобов’язнання про співробітництво зі Службою безпеки було повністю складене Лехом Валенсою".

У справі також є розписки за отримання грошей і кілька доносів.

Особова спрва таємного співробітника держбезпеки Леха Валенси

У 2000 році під час президентських виборів суд визнав, що кандидат на цю посаду Лех Валенса не був агентом комуністичних спецслужб, але тоді графологи відмовилися провести експертизу документів, які б мали засвідчити агентурне минуле Валенси, оскільки це були копії.

Оригінали знайшлися в 2016-му в будинку вдови генерала Чеслава Кіщака Терези, який був міністром внутрішніх справ і найближчим соратником президента ПНР Войцеха Ярузельського. Із травня того року графологи займалися перевіркою понад 200 сторінок справи Валенси.

Дивіться також:

Не паліть урядові будинки, а створюйте свій уряд!

"Я захоплений польськими звитяжцями..." Текст Стуса

У Польщі засудили міліціонерів, які били людей 25 років тому

Поляки і надзвичайний стан 1981-го. ФОТО

Як посадити поруч владу і опозицію. Польський досвід

Всі матеріали за темою "Солідарність"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.