У Варшаві з'явиться сквер Василя Стуса

Рада міста Варшави у четвер, 9 лютого, проголосувала за надання імені Василя Стуса скверу в центрі польської столиці.

Про це повідомляє український мультимедійний портал "Простір"

Сквер знаходиться на перехресті Алеї Незалежності та вулиці Стефана Баторія, поблизу станції метро "Поле Мокотовське".

Майбутній сквер Стуса у Варшаві 

В обґрунтуванні рішення, до якого додано біографію Стуса, читаємо, що він є "українським поетом і опозиційним діячем", а також "полонофілом та речником польсько-українського поєднання".

 Василь Стус

Виконати ухвалу має мер Варшави Ганна Ґронкевич-Вальц, рішення набуває чинності через 14 днів після його публікації в офіційному урядовому виданні Мазовєцького воєводства – повідомляє офіційний сайт Ради міста Варшава.

Поблизу майбутнього скверу Василя Стуса знаходиться Національна бібліотека Польщі та найбільший економічний університет країни – Головна торговельна школа (SGH).

З міської документації дізнаємося, що процедура надання скверу імені Василя Стуса розпочалася наприкінці 2016 року. Тоді проект спочатку негативно, а відтак позитивно оцінила Комісія міських назв Варшави.

Перейменування скверу обійдеться Варшаві у 8650 злотих (2 тисячі євро), з чого більшість коштів – це ціна виготовлення та установки таблиць з назвою скверу.

Читайте також:

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк" 

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым" 

КГБ проти українців. Справа "Блок" 

Різдво Василя Стуса 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.