Спецпроект

Забіг на честь польських партизанів у Золдбунові таки скасували. А в Житомирі — поки ні

Представники польської громадськості погодилися відмінити акцію пробігу "Вовча стежка" у Здолбунові на честь "проклятих солдатів", заплановану на 26 лютого.

Здолбунівська районна державна адміністрація та Культурно-просвітницький центр ім. Чацького дійшли згоди, що забігу пам'яті польських антикомуністичних повстанців не будею Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" написав очільник районної адміністрації Сергій Кондрачук.

"Таке рішення прийнято з розумінням необхідності не піднімати питання, які стосуються непростих сторінок історій України та Польщі. Ми повинні шукати те, що нас об’єднує, а не розділяє", — написав Кондрачук.

Разом із тим, урядовець додав, що він сприятиме "таким заходам, що посилюють дружбу двох народів, в багатосотлітніх стосунках між якими можуть мати місце й неприємні моменти, а не роз’єднують нас". Як приклад Кондрачук навів плани офіціного візиту влади одного з повітів Польщі до Здолбунівського району.

Однак такий самий забіг заплановано на 26 лютого в Житомирі. Організатором виступає Житомирська організація "Союзу польської шляхти". 

Забіг "Вовчим шляхом" у Житомирі заплановано на 11:30 в Шодуарівському парку. Фото: tropemwilczym.pl

Про реакцію української влади наразі нічого не відомо.

Нагадаємо, історики та громадські активісти обурилися в соцмережах з приводу проведення забігу пам'яті "проклятих вояків" (антикомуністичного підпілля післявоєнної Польщі) у м. Здолбунові Рівненської області.

Протестувальникам не подобалося, що ініціатори акції вшановуватимуть, зокрема, й тих польських партизанів, які здійснювали масові вбивства цивільних українців і білорусів.

Як повідомлялося раніше, лідер польської партії "Право і справделивість" Ярослав Качинський заявив, що виступає проти того "щоб в Україні був культ людей, які вчинили геноцид щодо поляків", маючи на увазі бійців УПА.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".