Спецпроект

У Здолбунові хочуть пробігтися в пам'ять про польських "проклятих солдатів", які вчиняли воєнні злочини. ФОТО, ДОКУМЕНТИ

26 лютого в м. Здолбунові на Рівненщині заплановано провести пробіг пам'яті польських "проклятих солдатів" під назвою "Вовчою стежкою".

На це звернув увагу рівненський історик, завідувач відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук.

"За підтримки Здолбунівської райдержадмінстрації 26 лютого має відбутися пробіг пам'яті "Проклятих солдатів" тобто аківців, які вбивали українців на Волині. Ось відповідний промовистий плакат. Виявляється і у нас державні мужі люблять Качинського та його антиукраїнські заяви. Та не тільки люблять а й підтримують" — повідомив Ігор Марчук на свої сторінці у Facebook.

"Прокляті солдати" — це учасники післявоєнного антикомуністичного підпілля Польщі. Підпільні організації, такі як: "Воля і незалежність", "Конспіративне військо польське", "Національні збройні сили", "Громадянська Армія Крайова" тощо.

Вони були переважно спадкоємцями Армії Крайової та інших військових формувань, які діяли за часів німецької окупації країни. "Воля і незалежність" протягом 1945—1946 років навіть провела низку спільних антирадянських операцій з УПА, найбільшою з яких був напад на м. Грубешів 27-28 травня 1946 року. 

Фото: monitor-press.com

Як і бійці АК, "прокляті солдати" неодноразово вчиняли воєнні злочини та акції етнічних чисток. Наприклад, 1-3 березня 1945 року загін Юзефа Бісса знищив українське село Павлокому Жешувського повіту Підкарпатського воєводства.

Така сама доля спіткала цивільне українське населення села Пискоровичі Лежайського повіту Підкарпатського воєводства 17—18 квітня 1945 року від рук загону Національного військового об'єднання Юзефа Задерського. 

Погром білоруських сіл на Білосточчині в січні—лютому 1946 року здійснила Віленська бригада Національного військового об'єднання під командуванням Ромуальда Райса.

Щороку 1 березня в Польщі відзначають День пам'яті "проклятих вояків". 

Організаторами заходами виступають Культурно-просвітницький центр імені Тадеуша Чацького та Здолбунівська районна державна адміністрація. Головний організатор акції – фундація "Свобода і демократія".

Такий пробіг проводиться вже вп'яте і є загальнопольським заходом. До нього приєднаються 240 міст у Польщі та за кордоном.

За "проклятих солдатів" у Здолбунові бігали й того року. Учасники представляли Рівне, Кузнецовськй (нині Вараш), Мізоч, Квасилів, Луцьк, Золбунів та польський Білгорай. Серед них був і заступник мера Золдбунова, повідомляє міський сайт "Золбунів CITY".

Як стало відомо, на допис Ігоря Марчука зреагувала місцева влада. Голова Здолбунівської районної державної адміністрації Сергій Кондрачук опублікував у "Фейсбуці" заявку культурно-просвітницького центру ім. Чацького на проведення акції та офіційну вдповідь адміністрації.

 

"Як ви бачите, в цьому листі немає ні слова про те, кого саме збираються вшановувати в цьому забігу. Про те, що ми співорганізатори заходу і якого саме, — ми дізналися з афіші після того, як вона була випущена. Щодо нашої реакції до цієї події, то вона очевидна", — зазначив урядовець.

 

Нагадаємо, що лідер польської партії "Право і справделивість" Ярослав Качинський заявив, що виступає проти того "щоб в Україні був культ людей, які вчинили геноцид щодо поляків", маючи на увазі бійців УПА.


Також "ІП" повідомляла, що польську парламентську делегацію до Білорусі очолить депутат Сейму, який є шануальником "проклятих солдатів". 

Читайте також:

Готові до бактеріологічної війни. Польські націоналісти в Україні

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.