Спецпроект

У Здолбунові хочуть пробігтися в пам'ять про польських "проклятих солдатів", які вчиняли воєнні злочини. ФОТО, ДОКУМЕНТИ

26 лютого в м. Здолбунові на Рівненщині заплановано провести пробіг пам'яті польських "проклятих солдатів" під назвою "Вовчою стежкою".

На це звернув увагу рівненський історик, завідувач відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук.

"За підтримки Здолбунівської райдержадмінстрації 26 лютого має відбутися пробіг пам'яті "Проклятих солдатів" тобто аківців, які вбивали українців на Волині. Ось відповідний промовистий плакат. Виявляється і у нас державні мужі люблять Качинського та його антиукраїнські заяви. Та не тільки люблять а й підтримують" — повідомив Ігор Марчук на свої сторінці у Facebook.

"Прокляті солдати" — це учасники післявоєнного антикомуністичного підпілля Польщі. Підпільні організації, такі як: "Воля і незалежність", "Конспіративне військо польське", "Національні збройні сили", "Громадянська Армія Крайова" тощо.

Вони були переважно спадкоємцями Армії Крайової та інших військових формувань, які діяли за часів німецької окупації країни. "Воля і незалежність" протягом 1945—1946 років навіть провела низку спільних антирадянських операцій з УПА, найбільшою з яких був напад на м. Грубешів 27-28 травня 1946 року. 

Фото: monitor-press.com

Як і бійці АК, "прокляті солдати" неодноразово вчиняли воєнні злочини та акції етнічних чисток. Наприклад, 1-3 березня 1945 року загін Юзефа Бісса знищив українське село Павлокому Жешувського повіту Підкарпатського воєводства.

Така сама доля спіткала цивільне українське населення села Пискоровичі Лежайського повіту Підкарпатського воєводства 17—18 квітня 1945 року від рук загону Національного військового об'єднання Юзефа Задерського. 

Погром білоруських сіл на Білосточчині в січні—лютому 1946 року здійснила Віленська бригада Національного військового об'єднання під командуванням Ромуальда Райса.

Щороку 1 березня в Польщі відзначають День пам'яті "проклятих вояків". 

Організаторами заходами виступають Культурно-просвітницький центр імені Тадеуша Чацького та Здолбунівська районна державна адміністрація. Головний організатор акції – фундація "Свобода і демократія".

Такий пробіг проводиться вже вп'яте і є загальнопольським заходом. До нього приєднаються 240 міст у Польщі та за кордоном.

За "проклятих солдатів" у Здолбунові бігали й того року. Учасники представляли Рівне, Кузнецовськй (нині Вараш), Мізоч, Квасилів, Луцьк, Золбунів та польський Білгорай. Серед них був і заступник мера Золдбунова, повідомляє міський сайт "Золбунів CITY".

Як стало відомо, на допис Ігоря Марчука зреагувала місцева влада. Голова Здолбунівської районної державної адміністрації Сергій Кондрачук опублікував у "Фейсбуці" заявку культурно-просвітницького центру ім. Чацького на проведення акції та офіційну вдповідь адміністрації.

 

"Як ви бачите, в цьому листі немає ні слова про те, кого саме збираються вшановувати в цьому забігу. Про те, що ми співорганізатори заходу і якого саме, — ми дізналися з афіші після того, як вона була випущена. Щодо нашої реакції до цієї події, то вона очевидна", — зазначив урядовець.

 

Нагадаємо, що лідер польської партії "Право і справделивість" Ярослав Качинський заявив, що виступає проти того "щоб в Україні був культ людей, які вчинили геноцид щодо поляків", маючи на увазі бійців УПА.


Також "ІП" повідомляла, що польську парламентську делегацію до Білорусі очолить депутат Сейму, який є шануальником "проклятих солдатів". 

Читайте також:

Готові до бактеріологічної війни. Польські націоналісти в Україні

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.