Відкрилася виставка про репресованого археолога Миколу Макаренка

У Національному музеї історії України відкрилася нова виставка "Репресована археологія. До 140-річчя від дня народження відомого археолога М.О. Макаренка (1877–1938 рр.)".

Про це інформує Національний музей історії України.

Микола Макаренко – видатний український музеєзнавець, археолог і мистецтвознавець, який протягом свого життя дослідив величезну кількість археологічних пам’яток, брав участь у створенні державного музею на основі приватної колекції родини Ханенків та був його директором у 1921-1924 рр.

Протягом всього життя Макаренко боровся за збереження історичної спадщини, виступав проти руйнації безцінних пам’яток минулого. У 1933 р. він був єдиним із вчених, хто наважився не поставити підпис під актом про знесення Михайлівського Золотоверхого собору.

Після цього Макаренко потрапив у немилість до радянської влади та зазнав низки репресій. У 1938 р. вченого, який на той час перебував в ув’язненні, було розстріляно за постановою "трійки" НКВС.

Виставка висвітлює лише одну з життєвих сторінок репресованого вченого – його археологічні дослідження.

 

На ній виставлені матеріали із розкопок Миколи Макаренка, що зберігаються у фондах музею: трипільські старожитності (друга половина ІV тис. до н. е.) із сіл Євминка Чернігівської обл., Халеп’я Київської обл., розкопані вченим у 1925–1926 рр.; матеріали про розкопки Миколи Макаренка в Ольвії в 1926 р.; кераміка зрубної археологічної культури доби бронзи (ХVІІ–ХІІ ст. до н. е.) із території заводу "Азовсталь" (розкопки 1930–1931 рр.).

Також представлені унікальні документи фонду Миколи Макаренка в науковому архіві Інституту археології НАНУ: рукопис вченого про розкопки в Євминці та резюме про розкопки в Ольвії, його рукопис "Археологічні досліди та розкопки на Прилуччині", документи та фото про дослідження Спаського собору в Чернігові.

Виставка діятиме протягом місяця за адресою: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2. 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.