Відкрилася виставка про репресованого археолога Миколу Макаренка

У Національному музеї історії України відкрилася нова виставка "Репресована археологія. До 140-річчя від дня народження відомого археолога М.О. Макаренка (1877–1938 рр.)".

Про це інформує Національний музей історії України.

Микола Макаренко – видатний український музеєзнавець, археолог і мистецтвознавець, який протягом свого життя дослідив величезну кількість археологічних пам’яток, брав участь у створенні державного музею на основі приватної колекції родини Ханенків та був його директором у 1921-1924 рр.

Протягом всього життя Макаренко боровся за збереження історичної спадщини, виступав проти руйнації безцінних пам’яток минулого. У 1933 р. він був єдиним із вчених, хто наважився не поставити підпис під актом про знесення Михайлівського Золотоверхого собору.

Після цього Макаренко потрапив у немилість до радянської влади та зазнав низки репресій. У 1938 р. вченого, який на той час перебував в ув’язненні, було розстріляно за постановою "трійки" НКВС.

Виставка висвітлює лише одну з життєвих сторінок репресованого вченого – його археологічні дослідження.

 

На ній виставлені матеріали із розкопок Миколи Макаренка, що зберігаються у фондах музею: трипільські старожитності (друга половина ІV тис. до н. е.) із сіл Євминка Чернігівської обл., Халеп’я Київської обл., розкопані вченим у 1925–1926 рр.; матеріали про розкопки Миколи Макаренка в Ольвії в 1926 р.; кераміка зрубної археологічної культури доби бронзи (ХVІІ–ХІІ ст. до н. е.) із території заводу "Азовсталь" (розкопки 1930–1931 рр.).

Також представлені унікальні документи фонду Миколи Макаренка в науковому архіві Інституту археології НАНУ: рукопис вченого про розкопки в Євминці та резюме про розкопки в Ольвії, його рукопис "Археологічні досліди та розкопки на Прилуччині", документи та фото про дослідження Спаського собору в Чернігові.

Виставка діятиме протягом місяця за адресою: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2. 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.