Поранені майданівці отримають статус учасників бойових дій

Верховна Рада схвалила в першому читанні зміни до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Нововведення дають змогу учасникам Революції Гідності, які отримали поранення, здобути статус учасника бойових дій.

Урядовий законопроект №5697 підтримав 261 народний депутат, повідомляє "Дзеркало тижня".

Пропоновані зміни дають право на отримання статусу учасника бойових дій особам, які під час участі в Революції гідності отримали тілесні ушкодженя (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), що не призвели до інвалідності.

Однак ця норма не поширюється на працівників міліції, військовиків Внутрішніх військ та інших силовиків.

Проект також пропонує надати право на отримання статусу інваліда війни громадянам, які стали інвалідами: а) на території проведення АТО, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, б) населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.

Нагадаємо, що в січні Кабінет міністрів схвалив проект змін до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

До того закон передбачав надання статусу інваліда війни лише особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, каліцтва, контузії або інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі в протестах на Майдані.

За офіційними даними, під час масових акцій протестів з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за відновлення курсу на євроінтеграцію та проти влади Віктора Януковича різноманітні тілесні ушкодження отримали майже 1 тис. чоловік.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.