Вийшов збірник статей про ілюзії та катастрофи радянської України

У Харкові вийшла друком книга «Україна радянська. Ілюзії та катастрофи «комуністичного раю» за загальною редакцією Геннадія Єфіменка.

Про це повідомляє офіційний сайт Інституту історії України НАН України.

"Сьогодні, коли відбуваються потужні зрушення в суспільному сприйнятті минулого, відновлюється інтерес до історії України. Читач може познайомитися з думкою провідних вітчизняних істориків, результатами останніх наукових досліджень та відкриттів. При цьому автори не виконують ідеологічне замовлення, їхні оцінки часом не збігаються, що дозволяє кожному з нас самому виступити суддею в цих суперечках.

- Національна політика більшовиків як засіб відродження імперії; казус Кривдонбасу: довкола справжніх обставин появи та зникнення Донецько-Криворізької Республіки; Голодомор як закономірний результат більшовицької політики та особливості формування ілюзій в Україні в постголодоморні 1933—1938 pоки; більшовицькі "запаморочення від успіхів" та методи їх лікування - сьогодні ці теми стали вкрай актуальними, і пропонована книжка може відповісти на чимало питань, які цікавлять і турбують кожного українця," – зазначає в анотації видання Голова Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович.

До написання збірника долучилвся колектив авторів у складі Геннадія Єфіменка, Яни Примаченко та Оксани Юркової.

 

Зміст:

Вступ

Єфіменко Г. СИЛА ІЛЮЗІЙ: ОСНОВНІ ЧИННИКИ ПОСИЛЕННЯ ВПЛИВУ БІЛЬШОВИЗМУ (ДО ЖОВТНЯ 1917 р.)

Пастка для інтелектуалів: "науковість" та модернізаційні принади комунізму

Жорстка централізація vs "соціалістичний принцип визволення народів": національне питання у стратегії й тактиці більшовиків до 1917 р.

"Розкріпачення народів" після Російської революції: більшовицькі ігри з питанням про майбутній державний устрій

Право націй на самовизначення: "кіл у спину революційному руху" чи засіб реальної політики? Київський досвід 1917 р. 

Комуністична стратегія та радянські гасла: симбіоз протилежностей (квітень—жовтень 1917 р.) 

Єфіменко Г. СПОДІВАНЕ НАРОДОВЛАДДЯ: ІЛЮЗІЇ ТА РЕАЛІЇ "ПЕРШИХ СОВІТІВ" (ЛИСТОПАД 1917 - КВІТЕНЬ 1918 р.)  

Ленінська тактика в національному питанні як чинник утримання влади після Жовтневого перевороту … 64

Українські експерименти Раднаркому 

"Совітська" УНР як новий засіб поглинання України 

"Вся влада місцевим радам!" (Владна система доби "перших совітів") 

Казус Кривдонбасу: до обставин появи та зникнення ДКР (лютий—квітень 1918 р.) 

Єфіменко Г. "ЗАПАМОРОЧЕННЯ ВІД УСПІХІВ": НЕГАТИВНИЙ ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ДОКТРИНИ В УКРАЇНІ (СІЧЕНЬ—СЕРПЕНЬ 1919 р.)  

Вплив сформованих уявлень про більшовизм: стрімке захоплення України "червоними" та формування владної вертикалі (січень—березень 1919 р.)

Участь мас у владній вертикалі: особливості 1919 р. 

"У період 1919 р. було певне підозріння навіть до української мови": мовне питання

"За більшовиків проти комуністів": (не)зруйновані ілюзії українського селянства 

"Крим, як і Україна, має увійти до складу єдиної Совітської Росії": відносини УСРР із Кремлем 

Єфіменко Г. ПІДРИХТОВАНИЙ КОМУНІЗМ: ПЕРШІ ПОСТУПКИ ПРИ НЕЗМІННІЙ ОСНОВІ (ЛИСТОПАД 1919 — ЛЮТИЙ 1921 р.) 

"Украинский язык не есть язык Петлюры": поступки комуністів у мовній сфері та пропаганді 

Земельна лібералізація vs посилена продрозкладка й комнезами 

Ілюзії та практика повсякденного комунізму в містах 

Курс на "федеральну конституцію РСФРР": державницька риторика vs управлінська та економічна надцентралізація (грудень 1919 — жовтень 1920 р.) 

Шлях до формального союзу "на передбаченій договором підставі повної рівности поміж обома Республіками" 

ОЧІКУВАННЯ ТА РЕАЛІЇ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ 

Єфіменко Г. Комуністична теорія vs практичні потреби: до обставин запровадження і наслідків нового економічного курсу  

Єфіменко Г. Від суб'єкта до об'єкта: відносини між УСРР та РСФРР/СРСР у міжвоєнний період 

Єфіменко Г. Горизонтальні зв'язки як небезпека для комунізму та "корінна зміна політики від українізації до радянізації" (1920—1922 pp.) 

Єфіменко Г. "Українізація шляхом радянізації": причина повороту та особливості впровадження (1922—1928 pp.) 

Примаченко Я. Література і мистецтво: надії та негаразди доби непу  

Юркова О. Наука під більшовиками: рух по синусоїді 

Єфіменко Г. Підтримка національних ілюзій у добу другого комуністичного штурму (1928—1932 pp.)  

Єфіменко Г. "Гігантський розмах і нечуваний розворот української радянської культури й державності": Голодомор та особливості формування ілюзій в Україні в постголодоморні 1933—1938 pp. 

Примаченко Я. "Розстріляне відродження": централізація літературно-мистецького життя репресії проти діячів культури в 1930-ті pp.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.